Богатирчук Федір Парфенович

Визначення і загальна характеристика

БОГАТИРЧУ́К Федір Парфенович (15(27). 11. 1892, Київ — 04. 09. 1984, От­тава) — шахіст, рентґенолог. Між­нар. майстер FIDE (1954) та ICCF (1967). Доктор медичних наук (1940), професор (1942). Закін. Університет св. Володимира у Києві. 1911 — чемпіон Києва; 2-е — 3-є м. на Всерос. турнірі аматорів (Саратов, 1912). Чемпіон СРСР (1927), призер чемпіонатів СРСР (1923, 1924, 1931, 1934). Чемпіон (1937) і призер (1924, 1936) чемпіонатів України. Мав позитив. баланс у грі з чемпіоном світу М. Ботвин­ником — три партії ви­грав при двох нічиїх. За­ймав керівні посади у Всеукр. шаховій секції та Київ. раді фізичної культури. Під час 1-ї світової війни був полковим лікарем на фронті, нач. військ.-сан. по­їзда в корпусі УСС. Працював у Київ. рентґенів. ін­ституті, викладав рентґенологію в Київ. мед. ін­ституті. Провадив наук. дослідж. в Ін­ституті екс­перим. біо­логії й патології, 1925–26 — наук. від­рядже­н­ня до Берліна та Відня. Був ред. г. «Шахіст» (1936–39), що виходила у Києві. Під час нім. окупації заарешт. ґестапо за діяльність в Укр. Червоному Хресті, головою якого був. Від 1943 — на еміграції в Німеч­чині. 1946 керував (разом з О. Селезньовим) у Бад-Верисгофені (побл. Мюнхена) турніром укр. шахових команд на першість амер. зони. Успішно ви­ступав у між­народних турнірах: Радом, 1944 — 2-е м.; Реґенсбурґ, 1946 — 1-е м.; Кірхгоф, 1947 — 2-е м.; Кас­сель, 1947 — 5–7-е м.; Штут­тґарт, 1947 — 4–5-е м.; в чемпіонаті Канади (1950) — 2-е м. Учасник 11-ї Всесвіт. олімпіади в Амстердамі (1954) — 8-е м. Шахова федерація СРСР пере­шкодила присвоєн­ню Б. зва­н­ня між­нар. грос­мейстера. Від 1948 — голова Обʼ­єдн. укр. лікарів Німеч­чини. Від 1949 — в Канаді, проф. рентґенів. анатомії Оттав. університету (до 1970). За роз­робку мікрорентґеногр. методу ви­вче­н­ня кістки ді­став золоту медаль ім. Барклая Британ. товариства радіологів. Почес. чл. Канад. товариства рентґенологів та радіологів (1960). Автор кн. «Шахи» (К., 1926), «Борьба за первенство мира» (Ленин­град, 1929), наук. праць з рентґенології, низки статей на шахові й політ. теми, спогадів «Мой жизнен­ный путь к Власову и Пражскому манифесту» (Сан-Франциско, 1978). Голова Обʼ­єдн. укр. федералістів-демократів (від 1952), ред. його часописів «Східняк», «Федераліст-демократ».

Літ.: D. Yanofsky. 100 years of chess in Canada. Winnipeg, 1967; Семенко Ю. Шахи в Україні. Мюнхен, 1980; Л., 1993; Лазарев Ю. Творчість шахістів України. К., 1982; Киевлянин. Юбилей профес­сора Ф. П. Богатырчука // Новое рус. слово. 1982, 1 дек.; Рудницький Г. А. У країні кленового листя // Крим. 1999, 28 трав.; Його ж. Федір Богатирчук та його історичні суперники // Там само. 2003, 28 лют.

П. П. Без­палько, С. І. Білокінь

Завантажити статтю