Богач Ґеорґе

БО́ГАЧ Ґеорґе (Bogaci Gheorghe; 20. 04. 1915, с. Василівка, нині Сокирян. р-ну Чернів. обл. — 28. 11. 1991, Москва, похов. у Кишиневі) — молдавський літературознавець і фольклорист. Кандидат філологічних наук (1964), проф. Член СП Молдови. Учасник 2-ї світової війни. Закін. літ.-філос. факультет Ясського університету (1938), де відтоді працював асист. на каф. славістики; 1946–71 — науковий співробітник Інституту мови і літ-ри АН Молдови; 1971–80 — проф. Іркут. пед. інституту. Досліджував проблеми молдав. літ-ри і молдав.-рос.-укр. літ. і культур. взаємин. Автор окремих розділів до академ. вид.: «История Молдавии» (1949), «История литературий молдовенешть» («Історія молдавської літератури», 1957, т. 1), «Пушкин на Юге» (1958–61, т. 1–2), «Студий ши материале деспре Б. П. Хашдеу» («Студії і матеріали про Б. П. Хашдеу», 1966; усі — Кишинів). Видав однотомники творів класиків молдав.-румун. літ-ри (К. Негруці, В. Александрі й К. Стаматі-Чуря), до яких написав вступні статті. Т. Шевченку присвятив ст. «Poetul ucrainean Şevcenko» («Український поет Шевченко») // «Опінія», Ясси, 1936, 11 груд.; «Т. Шевченко деспре Молдова» («Т. Шевченко про Молдову») // «Культура Молдовей», Кишинів, 1961, 9 берез. Для шкіл Молдови підготував низку підручників та метод. посібників.

Рекомендована література

1. Богайчук М. Горизонти вченого // Буковина. 1992, 23 січ.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю