Богородський Олександр Федорович
БОГОРО́ДСЬКИЙ Олександр Федорович (29. 08(11. 09). 1907, м. Горлівка, нині Донец. обл. — 10. 12. 1984, Київ) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1963). Закін. Пед. інститут у Ростові-на-Дону (1931). У 1938– 44 працював у Пулков. обсерваторії (Ленінград); 1944–72 — завідувач відділу астрофізики, 1953–72 — директор обсерваторії, одночасно від 1945 — викладач Київ. університету. Наукові праці присвяч. заг. теорії відносності, астрофізиці, історії астрономії. Дослідив особливості поширення світла у гравітац. полі, дав заг. розв’язання релятивіст. задачі Кеплера, вивчив релятивіст. ефекти в русі штучних супутників Землі. Низка робіт стосується фізики Сонця, теорії профілів ліній у спектрах зірок, що мають рухомі атмосфери. У працях з історії астрономії досліджував розвиток цієї науки в Києві. Мала планета 3885 названа ім’ям Б.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Уравнения поля Эйнштейна и их применение в астрономии. К., 1962; Всемирное тяготение. К., 1971.
Рекомендована література
- Осипов О., Хміль С. До 85-річчя від дня народження О. Ф. Богородського // Інформ. бюл. Укр. астроном. асоціації. 1992. № 2;
- Вони ж. Александр Федорович Богородский (К 90-летию со дня рожд.) // Земля и Вселенная. 1998. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
