Богородський Олександр Федорович

Визначення і загальна характеристика

БОГОРО́ДСЬКИЙ Олександр Федорович (29. 08(11. 09). 1907, м. Горлівка, нині Донец. обл. — 10. 12. 1984, Київ) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1963). Закін. Пед. ін­ститут у Ростові-на-Дону (1931). У 1938– 44 працював у Пулков. обсерваторії (Ленін­град); 1944–72 — завідувач від­ділу астрофізики, 1953–72 — директор обсерваторії, одночасно від 1945 — викладач Київ. університету. Наукові праці присвяч. заг. теорії від­носності, астрофізиці, історії астрономії. Дослідив особливості пошире­н­ня світла у гравітац. полі, дав заг. роз­вʼяза­н­ня релятивіст. задачі Кеплера, ви­вчив релятивіст. ефекти в русі штучних супутників Землі. Низка робіт стосується фізики Сонця, теорії профілів ліній у спектрах зірок, що мають рухомі атмо­сфери. У працях з історії астрономії досліджував роз­виток цієї науки в Києві. Мала планета 3885 на­звана імʼям Б.

Пр.: Уравнения поля Эйнштейна и их применение в астрономии. К., 1962; Всемирное тяготение. К., 1971.

Літ.: Осипов О., Хміль С. До 85-річчя від дня народже­н­ня О. Ф. Богородського // Інформ. бюл. Укр. астроном. асоціації. 1992. № 2; Вони ж. Александр Федорович Богородский (К 90-летию со дня рожд.) // Земля и Вселен­ная. 1998. № 3.

С. В. Хміль

Завантажити статтю