Богуславський район

Визначення і загальна характеристика

БОГУСЛА́ВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Київської області. Утвор. 1923. У 1925–32 р-н ліквідовано, 1933 від­новлено. 1962 Б. р. уві­йшов до складу Таращан. р-ну, 1965 від­новлено. Площа 772 км². Насел. 40 602 особи (2001, складає 84,8 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — м. Богуслав, смт Медвин та 38 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Богуслав і Таганча. Під час голодомору 1932– 33 Б. р. був одним із р-нів Київ. обл., які опинилися в найскрутнішому становищі. Так, у Медвині 1932 від голоду по­страждали 400 родин, лише від 19 до 30 травня померло 30 осіб. Щодня вмирало 3–4 особи, серед яких діти у віці 9–14 р. 1933 в р-ні голодувала 31 тис. жит. Лежить у межах Придні­пров. височини. Від­носно рівні ділянки на прав­обереж­жі р. Рось повʼязані з досить невеликими за площею вододіл. плато: на Пн. від с. Ісайки, між с. Бране Поле та смт Медвин, на Пд. Зх. р-ну (с. По­бережка). На Пн. Зх. р-ну — широка заплава р. Рось, низька лів­обережна тераса та низькі схили річк. долини. Пн.-зх. частина лів­обереж­жя р. Рось являє собою пере­хід до т. зв. Київ. плато й вирізняється спокійнішим рельєфом. Решта тер. характеризується великою роз­членованістю з наявністю різноманіт. ерозійних форм. Протікають річки бас. Дні­пра (Нехворощ, Богуславка, Фоса, Хоробра) і Пів­ден­ного Бугу (Боярка). Є 59 ставків, площа вод. дзеркала 427,5 га. Корисні копалини: сірі порфіроподібні граніти, глина та пісок. Ґрунти — чорноземи опідзолені малогумусні й темно-сірі опідзолені. Пл. лісів 17,361 тис. га (осн. види: граб, дуб, ясен, сосна, клен гостролистий та ін.). Найбільші пром. під­приємства — у м. Богуслав, а також Медвин. заготівел.-пере­робне під­приємство. У Б. р. працюють 21 КСП та 27 фермер. госп-в. Пл. с.-г. угідь 34,8 тис. га, з них орних земель 31,98 тис. га, сіножатей 1,73 тис. га, пасовищ 1,01 тис. га. У Б. р. 22 заг.-осв. шк., ліцей, пед. коледж, 2 ПТУ, 19 до­шкіл. дит. закладів; 4 лікарні, 8 фельдшер.-акушер. пунктів, 24 фельдшер. пункти, дит. санаторій; 33 Будинки культури та клуби, 33 б-ки, школа мистецтв, муз. школа, Богуславщини історії музей, музей-садиба Марка Вовчка, музей І. Сошенка, 11 музеїв на громад. засадах. Є спорт. школа, стадіон, 24 спорт. заклади, 25 спорт. май­данчиків. Діють 16 парафій УПЦ МП, 8 парафій УПЦ КП та 8 обʼ­єд­нань проте­стант. церкви. На тер. р-ну роз­таш. заповід­не ур­очище Турчин ліс, орнітолог. заповід­ник Саварка. Серед памʼятників архітектури в м. Богуслав — камʼяниця (кін. 18 ст.), будинок фабриканта Д. Покраса (кін. 19 ст.), Троїцька церква (кін. 19 ст.) та в с. Хохітва — будинок-садиба, де проживала Марко Вовчок; храм Воскресі­н­ня Христового (1800, с. Боро­дані), храм Успі­н­ня Богородиці (серед. 19 ст., с. Вільховець), храм Іоана Богослова (1884, с. Роз­копанці). На тер. Б. р. зна­йдені археол. памʼятки 11-ти археол. культур від епохи міді–бронзи до ран­нього середньовіч­чя: трипіл. — 4–3 тис. до н. е. (смт Медвин, с. Біївці, Гута, Туники, Семигори); ямної — серед. 3 — поч. 2 тис. до н. е. (смт Медвин); середньодні­пров. — кін. 3 — 2-а пол. 2 тис. до н. е. (Медвин, Біївці, Дибинці, Москаленки, Хохітва); тшинецько-комарів. — 15 — поч. 16 ст. до н. е. (Біївці); білогрудів. — 11–9 ст. до н. е. (Медвин, Вільховець, Біївці); чорноліс. — 8–1-а пол. 7 ст. до н. е. (Медвин, Роз­копанці, Хохітва, Половецьке); скіфів-орачів — 2-а пол. 7 ст. до н. е. — 3 ст. н. е. (Медвин, Богуслав, Синиця, Москаленки); сарматів — 2 ст. до н. е. (Медвин); зарубинец. культури — кін. 3 ст. до н. е. — поч. 2 ст. н. е. (Богуслав, Біївці, Синиця); черняхів. культури — 2–4 ст. н. е. (Медвин, Дешки, Богуслав, Тептіївка, Семигори, Біївці). Проживали племена сх. словʼян — 4–8 ст. н. е. (Дешки, Михайлівка, Момоти, Половецьке, Тептіївка, Хохітва, Чайки); давньорус. поселе­н­ня та городища 11–13 ст. (Богуслав, Момоти, Москаленки, Половецьке, Саварка, Тептіївка, Хохітва). Серед уродженців р-ну — письмен­ник Л. Пахаревський (с. Щербашинці); кінорежисер В. Денисенко (смт Медвин); кон­структор турборе­актив. двигунів А. Люлька (с. Саварка); Герої Рад. Союзу Ф. Космач (с. Михайлівка), І. Мартиненко, І. Кисиленко (обидва — с. Ісайки), І. Козяренко (с. Митаївка), Д. Ону­прієнко (с. Шупики). У Б. р. встановлено погру­д­дя Т. Шевченка (м. Богуслав, смт Медвин), І. Сошенка, І. Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, памʼятник Марусі Богуславці, меморіал воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятник партизанці М. Гризун (усі — в Богуславі).

Літ.: див. Богуслав.

С. І. Боковий

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю