Боді-арт

БО́ДІ-АРТ (англ. body — тіло, art — мистецтво) — неоавангардистський художній напрям, що використовує людське тіло як матеріал та об’єкт творчості, звертаючись до різноманітних, часто небезпечних для художника або його моделі маніпуляцій: вкривання тіла гіпсом, фарбами, надрізування шкіри, повторювання одноманітних фізичних вправ, рухів та ін. Склався у 60-х рр. 20 ст. Знайшов вираження в різних видах візуал. мистецтва: перформансах, акціях, відеоарті, особливий різновид складають самодемонстрації художника в різноманіт. положеннях, зафіксовані у фотографіях. Виникнення Б.-а. пов’язане з прагненням неоавангарду максимально наблизити мистецтво до реальних люд. почуттів, прилучити до худож. сфери різноманітні аспекти психофіз., чуттєвого, емоц. існування. У своїх радикал. проявах близький до спрямувань контркультури. Від 1970-х рр. розвивається в контексті проблематики постмодернізму, артикулюючи тему «тілесності» та психоделічних мотивів у мистецтві. Витоки Б.-а. в зх. мистецтві пов’язують з «антропометріями» І. Клайна і творами П. Мадзоні, які зосереджували увагу на окремих частинах люд. тіла. Різноманітність Б.-а. представлена в творах В. Аккочи, Т. Фокса, Д. Пене, К. Бердена, Л. Сміта, Д. Оппенгайма, Б. Ноумана, Б. Макліна, К. Соньєра та ін. В Україні предтечею Б.-а. можна вважати І. М’ясоєдова (Є. Зотова), який у 1904–05 в Полтаві у своєрідних перформансах представляв власне оголене тіло в позах антич. героїв, фіксуючи їх на фотографіях. Нині в Україні у річищі Б.-а. працюють Б. Михайлов, Ю. Соломко, А. Савадов, А. Сагайдаковський, О. Ройтбурд, О. Чепелик, А. Мігас, О. Ганкевич, Г. Катчук, репрезентуючи його проблематику в широкому спектрі візуальних мистецтв: перформансі, фотографії, відео, живописі та ін.

Завантажити статтю