Бодіцький Самуел
БОДІ́ЦЬКИЙ Самуел (Bodický Samuel; 09. 10. 1850, Шпаня Долина — 22. 08. 1919, Сенне) — словацький письменник. Закін. теол. студії у Відні (1872). Був євангел. священиком у Сенному (1872–74, 1888–1919) і Оздіне (1874–88). Дебютував 1868 поезією. В 70– 80-х рр. писав гуморист. оповідання з життя інтелігенції. Починаючи «образком із життя» «Opatrná matka» (1880), черпав сюжети з життя народу, в яких, поборюючи романт. схеми, промощував шлях до реалізму. Актуал. сусп. проблему відтворив у зб. «Povesti Sama Bodického» (1882). У новелі «Nihilizmus» (1879) на прикладі життя капіталіст. підприємця підкреслив суперечності своєї доби. Був автором першої словац. статті про Т. Шевченка «Spevec Ukrajiny», опубл. у г. «Národnie noviny» (1881, № 91, 92), у якій, використав автобіогр. лист Т. Шевченка до ред. ж. «Народное чтение» і спогади про Т. Шевченка І. Тургенєва та Я. Полонського. Епіграфом до статті Б. були перші 4 рядки Шевченкого вірша «Думи мої, думи мої». У своєму перекладі подав також у цій статті 8 рядків з послання «Шафарикові» й «Садок вишневий коло хати». Різницю у трактуванні слов’ян. єдності О. Пушкіним і Т. Шевченком Б. не збагнув. У дусі традиц. словац. русофільства розуміє він також постановку слов’ян. питання у Т. Шевченка й рос. слов’янофіла О. Хом’якова. Як важливий артефакт давніших словац.-укр. літ. зв’язків цю статтю М. Мольнар заніс до свого зб. «Словаки і українці» (1965).