Бодник Андрій Андрійович

БО́ДНИК Андрій Андрі­йович (24. 09. 1912, с. Верх­ній Дорожів, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. — 03. 11. 1986, Львів) — мово­знавець, етно­граф, художник-аматор. Закін. учител. гімназію в м. Самбір (нині Львів. обл., 1933), Львів. університет (1946). У 1936–39 працював у молочарні м. Щирець на Львівщині. Після зайня­т­тя Зх. України рад. військами вчителював у с. Лани Щирец. р-ну. Від лютого 1940 — ін­спектор шкіл того ж р-ну. 1941–42 — службовець «Маслосоюзу» у Львові; 1942–44 — директор С.-г. школи у с. Ро­зенберг побл. Львова. За­знавав пере­слідувань за громадсько-патріот. діяльність. Після звільне­н­ня від нім. окупантів при­знач. зав. Щирец. рай. від­ділу нар. освіти, дир. Щирец. серед. школи. Від 1946 — секр. наук. частини, пом. проректора з наукової роботи, асп. Львів. університету. Був ре­прес. і від­правл. на примусове спец. поселе­н­ня в м. Анжеро-Судженськ Кемеров. обл., Росія (1947–57). Реабіліт. 29 січня 1957. Працював на каф. журналістики Львів. університету, викладав укр. мову і літературу до 1962. Деякий час був адміністратором Муз.-драм. театру ім. М. Заньковецької. Працював у Львів. музеї нар. архітектури та побуту (1970–72), здійснював числен­ні екс­педиції по Бойківщині. Окрім 600 етногр. малюнків, створив кілька порт­ретів І. Франка, Т. Шевченка та ін. діячів укр. культури. Ви­вчав і описував побут укр. засланців в Анжеро-Судженську, зокрема етно­графа, історика й музеє­знавця М. Скорика та мово­знавця П. Коструби. Зібрав бл. 1500 коломи­йок. Досліджував етно­графію Бойківщини, обстежив бл. 60 сіл, записуючи нар. термінологію, фольклор, замальовував знаря­д­дя домашнього промислу. Залишив ілюстрований особистими акварел. замальовками рукопис дослідж. «Матеріальна культура Бойківщини» та ін.

Завантажити статтю