Бодров Василь Олександрович
БОДРО́В Василь Олександрович (13 (25). 10. 1897, с. Челіщево Тамбов. губ., Росія — 19. 01. 1980, Київ) — фахівець у галузi лiсової мелiорацiї. Доктор сільськогосподарських наук (1951), професор (1952). Закiн. Воронез. лiсогосп. інститут (1925). Працював на виробництві у м. Нижній Новгород (1925–32); у 1932–37 — старший науковий співробітник Всесоюз. НДI агролісомелiорацiї; 1937–42 — завідувач кафедри лiсової мелiорацiї Воронез. лісогосп. інституту; 1948–68 — завідувач кафедри, 1968–77 — проф.-консультант каф. лiсової мелiорацiї Київ. лiсогосп. інституту. Досліджував проблеми підвищення захисних функцій лісових насаджень, зокрема їхню роль у боротьбі з посухою. Його монографія «Лесоводческий метод борьбы с засухой» (Москва, 1950) була перекл. чес., румун. та болгар. мовами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Лесная мелиорация: Учеб. Москва, 1940; 1951; 1961; Полезащитное лесоразведение (Теоретические основы). К., 1974.
Рекомендована література
- Професор В. О. Бодров (1897– 1980): до 100-річчя з дня народж. із серії «Видатні вчені-лісівники України 20 століття» // Наук. вісн. НАУ. 1998. № 8.
Завантажити статтю
