БОЄ́ЧКО Петро Микола­йович (16. 11. 1935, с. Гермаківка, нині Борщів. р-ну Терноп. обл.) — живописець. Член НСХУ (1970). Закін. Львів. училище прикладного та декоративного мистецтва (1963; викл. В. Овсійчук і Р. Сельський). Від­тоді працює в Івано-Фр. обл. худож.-вироб. майстернях Худож. фонду України. Роботи — в галузі станкового (жанри пейзажу та натюрморту) і монум. живопису («Бурштинська ДРЕС», 1971; «Світло в Карпатах», 1982). Автор монум. робіт «Квітка з полонини» (1967, готель «Прикарпа­т­тя» у м. Калуш Івано-Фр. обл.), «Дума про крила» (1968, мозаїка, каса аеропорту на вул. Січових стрільців в Івано-Франківську), мозаїчне панно «Пісня лісу» в Будинку культури с. Вигода Івано-Фр. обл., кімнаті матері й дитини залізнич. вокзалу Івано-Франківська та в басейні дитсадка «Квітка Карпат» у м. На­двірна Івано-Фр. обл. (1984), циклу з 16-ти композицій з історії Київ. Русі для філіалу обл. крає­знав. музею у с. Крилос Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. Живописні твори: «Епос Карпат» (1985), «Вода і Сонце», «Світло Різдва» (обидва — 1989), «Слава борцям за волю України» (2000). Від 1969 бере участь у респ., закордон. (Румунія, 1977) ви­ставках. Персон. ви­ставки в Івано-Франківську (1995, 1997–98). Живопис. лад у полотнах Б. будується на проти­ставлен­ні світла й тіні, яке має символ. значе­н­ня. У мозаїках і роз­писах прагне досягти напруж. ритму й колір. контрастів. Гранич. виразності й драм. глибини досягає завдяки узагальнен­ню й деформації ускладн. форм, в образ. вирішен­ні спирається на нар. мистецтво. Твори зберігаються в Івано-Фр. ХМ і крає­знав. музеї, Нац. музеї у Львові, Музеї духов. культури в Почаєві (Кременец. р-н Терноп. обл.), Музеї С. Бандери у с. Старий Угринів Калус. р-ну Івано-Фр. обл.