Корж Олексій Олександрович

КОРЖ Олексій Олександрович (23. 04. 1924, с. Оболонь Семенів. р-ну, нині Полтав. обл. — 01. 11. 2010, Харків) — ортопед-травматолог. Батько Миколи, дід Олексія Кор­­жів. Доктор медичних наук (1962), професор (1964), академік НАНУ (1992), НАМНУ (1993) та Рос. АМН (1988). Заслужений діяч науки УРСР (1982). Орден «За мужність» 3-го ступеня (1999). Державна премія СРСР (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. інститут (1951). Відтоді працював у Інституті патології хребта та суглобів НАМНУ (з перервою): дир. (1965–96), зав. клін. відділу (від 1996); водночас 1956–87 — в Укр. інституті удосконалення лікарів (оби­­два — Харків): від 1966 — завідувач кафедри ортопедії та травматології. Голова правління Всеукр. товариства ортопедів-травматологів (1991–96). Головний редактор журналу «Ортопедия, травматология и протезирование» (1967–2004). Вивчав пато­­логії хребта, захворювання та ушкодження великих суглобів, проблеми алотрансплантації кі­­сток і суглобів, регенерації кістк. тканини, протезування. Зробив знач. внесок у виокремлення та становлення таких напрямів, як ортопед. вертебрологія, ортопед. артрологія та ортопед. онкологія. Під керівництвом К. уперше в СРСР обґрунтовано та впроваджено в практику експрес-протезування безпосередньо після ампутації кінцівки. Розробив низку методик хірург. втручань, зокрема реконструкції груд. клітки при тяжкій формі сколіозу, кульш. суглоба при вродженому вивиху стегна, трансплантації головки стегн. кістки, з’єд­­нання кістк. транс­плантата з кіст­­кою реци­пієнта.

Завантажити статтю