Божик Степан
БО́ЖИК Степан (11. 06. 1898, с. Гуменне Рава-Руського пов., Галичина — 14. 02. 1971, м. Левен, Бельгія) — правознавець, журналіст, громадський і культурний діяч. Доктор права (1928). Член НТШ. Брав участь у визв. змаганнях УГА проти поляків, а відтак і більшовиків. Студіював право в університетах Львова та Кракова. Працював адвокатом. Одночасно брав участь в організації кооперативів і читалень, учителював, збирав матеріали до історії Червенських міст, завідував повіт. музеєм м. Рава-Руська. Очолював правничий відділ Союзу укр. кооперативів. На еміграції від 1944. Від 1946 — у Левені (Бельгія). Був діячем Укр. допомогового комітету в Бельгії, в якому обіймав посаду голови Товариського суду, 1957– 71 — ред. друков. органу цього комітету — «Вісті». Працював також ред. реліг. ж. «Голос Христа Чоловіколюбця». Співзасн. (1947) і голова Укр. наук.-освіт. товариства в Бельгії, ред. його видань. Був головою Контрол. комісії Крайового об’єдн. Укр. християн. руху в Бельгії. Також очолював місц. комісію допомоги укр. студентам, співпрацюючи з укр. студент. осередком у Левені. Президент Гол. ради укр. організацій у Бельгії (1957–60) і представник Злученого укр.-амер. допомогового комітету на Бельгію. 1949 — співзасн. центр. госп. об’єднання укр. еміграції в Бельгії — кооперативу «Дніпро» (10 р. — його голова). Автор споминів з історії УГА, брошури «Українська парохія і церква св. Норберта у Кракові», опису «Острозької Біблії». Працював у б-ках Брюсселя, Левена, Антверпена, склав списки україністики у цих б-ках. З його іменем пов’язане укр. сусп. життя в Бельгії та Зх. Європі у 1950–70-х рр.