БО́ЖИК Степан (11. 06. 1898, с. Гумен­не Рава-Руського пов., Галичина — 14. 02. 1971, м. Левен, Бельгія) — право­знавець, журналіст, громадський і культурний діяч. Доктор права (1928). Член НТШ. Брав участь у визв. змага­н­нях УГА проти поляків, а від­так і більшовиків. Студіював право в університетах Львова та Кракова. Працював адвокатом. Одночасно брав участь в організації ко­оперативів і читалень, учителював, збирав матеріали до історії Червенських міст, завідував повіт. музеєм м. Рава-Руська. Очолював правничий від­діл Союзу укр. ко­оперативів. На еміграції від 1944. Від 1946 — у Левені (Бельгія). Був діячем Укр. допомогового комітету в Бельгії, в якому обі­ймав посаду голови Товариського суду, 1957– 71 — ред. друков. органу цього комітету — «Вісті». Працював також ред. реліг. ж. «Голос Христа Чоловіколюбця». Спів­засн. (1947) і голова Укр. наук.-освіт. товариства в Бельгії, ред. його ви­дань. Був головою Контрол. комісії Кра­йового обʼ­єдн. Укр. християн. руху в Бельгії. Також очолював місц. комісію допомоги укр. студентам, спів­працюючи з укр. студент. осередком у Левені. Президент Гол. ради укр. організацій у Бельгії (1957–60) і пред­ставник Злученого укр.-амер. допомогового комітету на Бельгію. 1949 — спів­засн. центр. госп. обʼ­єд­на­н­ня укр. еміграції в Бельгії — ко­оперативу «Дні­про» (10 р. — його голова). Автор споминів з історії УГА, брошури «Українська парохія і церква св. Норберта у Кракові», опису «Острозької Біблії». Працював у б-ках Брюс­селя, Левена, Антверпена, склав списки україністики у цих б-ках. З його іменем повʼязане укр. сусп. життя в Бельгії та Зх. Європі у 1950–70-х рр.