Божко Олександр Іванович
БОЖКО́
Олександр Іванович (01. 04. 1946, с. Нові Безрадичі Обухів. р-ну Київ. обл.) — дипломат, літературознавець, перекладач. Має ранг Надзвич. і Повноваж. Посла України (2001). Член НСПУ (1979). Закін. Київський університет (1973). У 1976–79 — співроб. г. «Літературна Україна», 1979–90 — ж. «Всесвіт», 1990–93 — відп. секр. Київ. організації СПУ. 1993–96 — радник, в. о. нач., нач. Упр. країн СНД МЗС України; 1996–2001 — Надзвич. і Повноваж. Посол України в Респ. Вірменія; від 2001 — нач. 1-го територ. упр. МЗС України. Автор перекл. з вірм. на укр. мову творів В. Варданяна «Комітас» (1980), З. Халафяна «Жила-була людина» (1980), М. Галшояна «Дзорі Міро. Горнило» (1981), Г. Матевосяна «Зелена долина» (1982) та «Ми і наші гори» (автор передмови, 1985), К. Симоняна «До побачення, Натанаєле!» (1983), С. Ханзадяна «Три роки 291 день» (1984), Раффі «Самвел» (1989; усі — Київ). Видрукував в укр. та вірм. періодиці бл. 50 статей, присвячених вірм.-укр. літ. та істор. зв’язкам, зокрема «Прожиті й непрожиті літа вірменської прози» // зб. «Високе покликання», К., 1978; 
// 
, 
, 
, 1987, № 1 («Єгіше Чаренц та українські письменники» // «Советакан Гайастан», Єреван, 1987, № 1); «Українізми в актах вірменського суду м. Кам’янця-Подільського у ХVI–XVII ст.» // «СС», 1992, № 1; автор передмови до книги Л. Міріджаняна 
, 
, 2002 («Мій Шевченко», К., 2002).
Рекомендована література
- Кочевський В. Олександрові Божку — 50 // ЛУ. 1996, 4 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
