Божук Миколая

Визначення і загальна характеристика

БОЖУ́К Миколая (справж. — Божук-Штефуца Василина Миколаївна; 03. 01. 1907, с. Великий Бичків, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. — 04. 01. 1938, м. Рахів, нині Закарп. обл.) — поетеса. Закін. Ужгород. учител. семінарію (1928). Учителювала в селах Закарпа­т­тя (від 1930). Друкувалася в ужгород. та львів. пресі. За життя видала одну книжку «Поезії. Збірка перша» (Уж., 1930). Поезія Б. — заклик до без­корисливого служі­н­ня нар. справі, осуд соц. не­справедливості, оспівува­н­ня краси Карпат. гір. Тужливі мотиви спричинені недугою поетеси. Вірші Б. вміщені у колект. зб.: «Гірські квіти» (1962), «Яворова сопілка» (1991), «Гуцуліє, рідна земле» (1993; усі — Ужгород), антології «Поети Закарпа­т­тя» (Братислава; Пряшів, 1965). Поезії «Де ж ти, пташко?», «Туди лине душа моя», «Вітайте, Карпати!», «Геть, хмаро лукава», «Ой засвіти, місяченьку!», «При­йшла весна веселенька…», «Ранок весни», «Не буду смутною!», «І сонце вже гріє» та ін. поклав на музику А. Каршко.

Тв.: Вітайте, Карпати: Вірші та коломийки. Уж., 1973; [Вірші] // На Верховині. Уж., 1984; [Поезії]: До 80-річчя з дня народже­н­ня та 50-річчя з дня смерті. Пряшів, 1986.

Літ.: Рильський М. Три долі // Під­гірянка М., Божук М., Тисянська М. Гірські квіти. Уж., 1962; Микитась В. Миколая Божук — перша закарпатська поетеса // Тези доп., присвяч. 20-річчю Ужгород. університету. Уж., 1965; Станинець Ю. Згадаємо…: До 60-річчя з дня народж. Миколаї Божук // Дукля. 1967. № 1; Бабота Л. Недо­співана пісня: До 80-річчя з дня народж. Миколаї Божук-Штефуци // Там само. 1987. № 1; Зоря нового дня: Марія Тисянська про Миколаю Божук: [Спогади] // Карпат. край. 1992, 28 січ.; Ференц Н. «Я буду зорі роз­сівать», заявляла Миколая Божук у вірші «Прощай, матусю!» // Закарп. правда. 1993, 5 січ.

І. В. Хланта

Завантажити статтю