Бойків Олександр Миколайович

БО́ЙКІВ Олександр Миколайович (28. 08. 1896, с. Спас, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 29. 09. 1968, Париж) — політичний і громадський діяч. Від 1915 — доброволець УСС, згодом УГА. 1920–22 — у таборах інтернов. вояків УГА в горах Судети (Чехія). У Празі закін. середню освіту, 1925 вступив на електротех. факультет Праз. політехніки, згодом студіював у Нім. політех. школі; чл. управи Центр. союзу укр. студентства (1924–29). У 1920-х рр. — голова Укр. академ. громади у Празі. Від 1926 — ред. ж. «Студентський вісник», чл. УВО. Від 1929 — адміністратор часопису «Розбудова нації»; чл. ОУН (1938– 48 — голова Теренового Проводу у Франції; 1953–55 — гол. контрольник; 1955–64 — референт преси й пропаганди; 1964–68 — чл. Сенату). 1930–31 — особистий секр. Є. Коновальця в Женеві. Від імені Укр. клубу в Женеві Б. написав «Меморандум», у якому розкрив злочини польс. вояччини 1930 в Галичині. Від 1931 жив у Парижі. Від 1932 — один із засн. і віце-президент Укр. нар. союзу у Франції (УНС), видавав «Бюлетень Українського народного союзу». Засн. і ред. г. «Українське слово» (1933–34); засн., співроб. 1-ї укр. друкарні у Франції (Париж, 1938). Наприкінці 1940 заарешт. нім. владою (8 місяців ув’язнення), після звільнення 30 червня 1941 таємно повернувся до Львова, де брав участь у нараді з питань організації антифашист. боротьби. Від 1943 — голова УНС. 26 січня 1944 заарешт. ґестапо і ув’язн. у Берлін. в’язниці, 28 квітня 1945 після звільнення повернувся до Парижа, заарешт. франц. поліцією, звільн. із концтабору Драпсі 19 жовтня того ж року. Згодом у Франції відновив діяльність УНС, укр. друкарні (1948) та видання «Українського слова».

Рекомендована література

1. Маруняк В. Олександер Бойків. Організатор українського життя у Франції. Париж, 1986;
   Google Scholar Internet
2. «А ми тую стрілецькую славу збережемо…». Ч. 1. Коломия, 1999.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю