Коржан Михайло
КОРЖА́Н Михайло (11. 11. 1912, с. Закомар’я, нині Буського р-ну Львів. обл. — 27. 09. 1977, м. Мюнхен, Німеччина) — учасник національно-визвольного руху, церковний діяч УАПЦ. Навч. в укр. гімназії у м. Золочів (нині Львів. обл.), малій семінарії та торг. школі товариства «Просвіта» у Львові (1932 закін. курс абітурієнтів), Укр. тех.-госп. Університеті в Подєбрадах (Чехо-Словаччина). Вивчав богослов’я у Варшаві, м. Зальцбурґ (Німеччина), Парижі. 1929 вступив до ОУН. 1930 заарешт. і на рік ув’язнений у Львів. тюрмі (за підпали польс. фільварків), 1935 — у таборі в м. Береза Картузька (нині м. Береза, Білорусь). Працював у референтурі Юнацтва, 1935–37 — пропагандист., організац. референтом Крайової екзекутиви ОУН Зх.-укр. земель (опікувався мережею на Волині). 1938 заарешт. польс. поліцією, у травні 1939 на Рівнен. процесі засудж. до 12-ти р. ув’язнення. Звільнений на поч. 2-ї світової війни. 1940–41 — нач. поліції м. Радимно (Польща). 1942 рукопокладений на священика. Згодом емігрував до Німеччини, де 1952 здобув ступ. магістра, 1968 — д-ра філософії УВУ в Мюнхені (тема: «Канонічно-правові основи автокефалії»). Від 1965 — митрофор. протоієрей; 1969–73 викладав церк. право на філос. факультеті УВУ; 1974–77 — ректор Укр. тех.-госп. інституту в Мюнхені.
Завантажити статтю
