Бойко Богдан Михайлович
Визначення і загальна характеристика
БО́ЙКО Богдан Михайлович (02. 06. 1937, с. Діброва, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 26. 07. 2000, там само) — прозаїк і публіцист. Член НСПУ (1974). Закін. Львівський університет (1961). Першу його новелу надруковано 1960. Працював журналістом, від 1991 — завідувач відділу, 1996–2000 — гол. ред. ж. «Перевал». У циклі романів — «Липовий цвіт сорок першого...» (К., 1973; рос. перекл. — Москва, 1977; англ. — К., 1978), «Дорога додому» (Уж., 1985), «Столочене жито» (Уж., 1989) — відтворено життя зх.-укр. села передвоєн. доби і років 2-ї світової війни. Романи написані у реаліст.-романт. манері з використанням фольклор. символіки, нар. гумору. Будням сучас. прикарпат. села присвяч. роман «Маки червоні» (Уж., 1983; рос. перекл. — Москва, 1988). Трагічні моменти укр. історії змальовано у зб. повістей, новел і нарисів «По голови... По голови...» (Ів.-Ф., 1998). За цю книгу удостоєний премій «У свічаді слова» Є. Бачинського (1998, США), ім. В. Стефаника (1998), ім. О. Гончара (1999).