Бойко Георгій Олександрович
БО́ЙКО Георгій Олександрович (05. 12. 1934, Київ) — вчений у галузі технології металів, зварювання та спеціальної електрометалургії. Доктор технічних наук (1981). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Закінчив Київський політехнічний інститут (1958). Працював в Інституті електрозварювання НАНУ (1958–96): інженер, від 1970 — старший науковий співробітник відділу електрошлакового переплаву, від 1979 — завідувач лабораторії електрошлакового лиття; від 1996 — вчений секретар Державного науково-технічного центру артилерійсько-стрілецького озброєння Міністерства промислової політики України. Розробив спосіб автовакуумного зварювання металів на основі відкритого ним явища очищення поверхні контакту від оксидів під час нагрівання без доступу повітря; метод електрошлакового лиття металевих заготовок із властивостями кованого металу; дослідив явище електропереносу вуглецю під дією контактної різниці потенціалів. Один з ініціаторів заснування міжнародного науково-технічного збірника «Артиллерийское и стрелковое вооружение» (1999).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Самопроизвольная очистка металла от окисных пленок // Докл. АН СССР. 1964. Т. 159, № 1; Перспективы использования литого (недеформированного) металла ЭШЛ. К., 1970; Об электропереносе углерода в месте соединения разнородных сталей // Докл. АН СССР. 1974. Т. 218, № 3; Электрошлаковое литье. К., 1980 (співавтор); Электрошлаковый металл. К., 1981 (співавтор).
Завантажити статтю
