Бойко Георгій Олександрович

БО́ЙКО Георгій Олександрович (05. 12. 1934, Київ) — вчений у галузі технології металів, зварюва­н­ня та спеціальної електрометалургії. Доктор технічних наук (1981). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1958). Працював в Ін­ституті електрозварюва­н­ня НАНУ (1958–96): інженер, від 1970 — старший науковий спів­робітник від­ділу електрошлакового пере­плаву, від 1979 — завідувач лабораторії електрошлакового лиття; від 1996 — вчений секретар Державного науково-технічного центру артилерійсько-стрілецького озброє­н­ня Міністерства промислової політики України. Роз­робив спосіб автовакуумного зварюва­н­ня металів на основі від­критого ним явища очище­н­ня поверх­ні контакту від оксидів під час на­гріва­н­ня без до­ступу повітря; метод електрошлакового лиття металевих заготовок із властивостями кованого металу; дослідив явище електропереносу вуглецю під дією контактної різниці потенціалів. Один з ініціаторів заснува­н­ня між­народного науково-технічного збірника «Артил­лерийское и стрелковое вооружение» (1999).

Завантажити статтю