Бойцов Олександр Федорович
БОЙЦО́В Олександр Федорович (29. 06. 1946, м. Новоград-Волинський Житомир. обл.) — режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2002). Закін. Дніпроп. театр. училище (1967; викл. С. Ґрінберґ) та Київ. інститут театр. мистецтва (1977; художня майстерня В. Неллі, Л. Олійника). Працював реж.-постановником Волин. обл. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка (1977– 79), Театру драми і муз. комедії Кривбасу ім. Т. Шевченка (1979– 83); гол. реж. Київ. обл. муз.-драм. театру ім. П. Саксаганського (1983–86), Волгогр. театру оперети (РФ, 1986–89), Сум. обл. театру драми і муз. комедії ім. М. Щепкіна (1989–91); від 1998 — худож. кер. і гол. реж. Хмельн. обл. держ. муз.-драм. театру ім. Г. Петровського. Режисер. мова Б. лаконічна, образна, вільна, мізансцени метафоричні, асоціативні, виразні. У виборі репертуару та принципів трактування прагне сміливого виходу за межі традиц. образної сфери.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Підступність і кохання» Ф. Шіллера (1976), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1978), «Зорі отчого краю» В. Фольварочного, «Дикий Ангел» О. Коломійця (обидві — 1979), «Святий і грішний» М. Варфоломєєва (1980), «Нічний сторож і праля» П. Путниньша (1981), «Про Тетяну» («Доля Тетяни») З. Тоболкіна (1981, 1985), «Марина» М. Зарудного (за Т. Шевченком, 1984), «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1984, 1989), «Руські люди» К. Симонова, «Варшавський набат» В. Коростильова (обидві — 1985), «Пристрасті святого Мікаеля» М. Самойлова (1986), «Весілля в Малинівці» Л. Юхвида, Б. Александрова, «Циганський барон» Й. Штраусса (обидві — 1987), «Діоген» Б. Рацера, В. Костянтинова, В. Лебедєва, «Холопка» М. Стрельникова (обидві — 1989), «Баядера» І. Кальмана (1992), «Моя парижанка» Р. Ламуре, «Оголені у човні без весла» Леся Новоградського (обидві — 1998), «Все в саду» Е. Олбі (2001).
Рекомендована література
- Тарасенко О. Хто перший // УТ. 1986. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
