Бойченко Анатолій Іванович

БО́ЙЧЕНКО Анатолій Іванович (22. 04. 1955, с. Крутьки, нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл.) — диригент. Закін. Урал. консерваторію у Свердловську (нині Єкатеринбург, 1980) та Київ. консерваторію (1987; кл. Є. Дущенка). 1978–83 — викладач оркестр. диригува­н­ня Перм. ін­ституту культури; від 1984 — диригент Держ. дит. муз. театру (Київ), Київ. академ. муз. театру (нині — для дітей та юнацтва). Диригент балетних ви­став: «Хлопчиш-Кибальчиш» М. Сільванського, «Шедеври світової балетної класики», «Комедіанти» Д. Кабалевського, «Горбоконик» Р. Щедріна (усі — 1985); диригент-по­становник балетів: «Червоні вітрила» В. Юровського, «Гидке каченя» О. Петрової, І. Цислюкевич, А. Микити (обидва — 1986), «Арлекінада» Р. Дріґо (1987), «Дюймовочка» Ю. Русинова, «Пригоди в Смарагдовому місті» О. Яковчука (обидва — 1988), «Майська ніч» Є. Станковича (1989 та 1997), «Мауглі» О. Градського (1989), «Ромео і Джульєт­та» С. Прокофʼєва (1990), «Пеппі Довгапанчоха» на музику А. Хачатуряна (1992), «Лускунчик» (1993), «Спляча красуня» (1994) П. Чайковського, «Демон» (1993) та «За­проше­н­ня до страти» (1995) О. Костіна, «Наслідуючи Петіпа» на музику Г. Доніцет­ті (1994) та ін. Диригент-по­становник та автор нової муз. редакції балету «Пан­ночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича (1986), опери-балету «Дитя і чари» на музику М. Равеля (2000); композиції «Заметіль» на музику Г. Свиридова (2000). Муз. кер. по­становок опери «Червона Шапочка» М. Раухвергера (2001), мюзиклу «Як козаки змія приборкували» (2001). Також диригент опер «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, «Іоланта» П. Чайковського, «Ріґолет­то» Дж. Верді, «Зима і Весна» М. Лисенка (диригент-по­становник нової редакції, 1997), «Дуенья» С. Прокофʼєва, «Маленький сажотрус» Б. Бріт­тена, «Пригоди Буратіно» О. Білаша, «Золоторогий Олень» О. Костіна, «Чарівна музика» М. Мінкова, «Зайчик-листоноша» І. Якушенка, балетів «Лебедине озеро», «Лускунчик» П. Чайковського, «Жізель» А. Адана, «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковського, «Петрик і Вовк» на музику С. Прокофʼєва, «Болеро» М. Равеля, вокал.-симф. та симф. творів, зокрема «Реквієму» В.-А. Моцарта, 9-ї симф. Л. ван Бетговена та ін.