Бойченко Анатолій Іванович

БО́ЙЧЕНКО Анатолій Іванович (22. 04. 1955, с. Крутьки, нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл.) — диригент. Закін. Урал. консерваторію у Свердловську (нині Єкатеринбург, 1980) та Київ. консерваторію (1987; кл. Є. Дущенка). 1978–83 — викладач оркестр. диригування Перм. інституту культури; від 1984 — диригент Держ. дит. муз. театру (Київ), Київ. академ. муз. театру (нині — для дітей та юнацтва). Диригент балетних вистав: «Хлопчиш-Кибальчиш» М. Сільванського, «Шедеври світової балетної класики», «Комедіанти» Д. Кабалевського, «Горбоконик» Р. Щедріна (усі — 1985); диригент-постановник балетів: «Червоні вітрила» В. Юровського, «Гидке каченя» О. Петрової, І. Цислюкевич, А. Микити (обидва — 1986), «Арлекінада» Р. Дріґо (1987), «Дюймовочка» Ю. Русинова, «Пригоди в Смарагдовому місті» О. Яковчука (обидва — 1988), «Майська ніч» Є. Станковича (1989 та 1997), «Мауглі» О. Градського (1989), «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва (1990), «Пеппі Довгапанчоха» на музику А. Хачатуряна (1992), «Лускунчик» (1993), «Спляча красуня» (1994) П. Чайковського, «Демон» (1993) та «Запрошення до страти» (1995) О. Костіна, «Наслідуючи Петіпа» на музику Г. Доніцетті (1994) та ін. Диригент-постановник та автор нової муз. редакції балету «Панночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича (1986), опери-балету «Дитя і чари» на музику М. Равеля (2000); композиції «Заметіль» на музику Г. Свиридова (2000). Муз. кер. постановок опери «Червона Шапочка» М. Раухвергера (2001), мюзиклу «Як козаки змія приборкували» (2001). Також диригент опер «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, «Іоланта» П. Чайковського, «Ріґолетто» Дж. Верді, «Зима і Весна» М. Лисенка (диригент-постановник нової редакції, 1997), «Дуенья» С. Прокоф’єва, «Маленький сажотрус» Б. Бріттена, «Пригоди Буратіно» О. Білаша, «Золоторогий Олень» О. Костіна, «Чарівна музика» М. Мінкова, «Зайчик-листоноша» І. Якушенка, балетів «Лебедине озеро», «Лускунчик» П. Чайковського, «Жізель» А. Адана, «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковського, «Петрик і Вовк» на музику С. Прокоф’єва, «Болеро» М. Равеля, вокал.-симф. та симф. творів, зокрема «Реквієму» В.-А. Моцарта, 9-ї симф. Л. ван Бетговена та ін.

Завантажити статтю