Бойчук Остап Пилипович
БОЙЧУ́К Остап Пилипович (12. 09. 1933, с. Глухівці, нині смт Козятин. р-ну Вінн. обл. — 07. 08. 2002, Київ) — фахівець у галузі теоретичної механіки. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (1983). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992). Закін. Київський університет (1956). Працював в Інституті математики АН УРСР (Київ, 1956–78); від 1978 — у Нац. тех. університеті України «Київ. політех. інститут»: доцент, професор кафедри теор. механіки, від 1986 — завідувач кафедри вищої математики № 3. Гол. тематика наук. праць — механіка гіроскопів, прикладна математика, теорія інерціал. систем (систем автоном. руху). Розвинув новий метод дослідж. стійкості й автоколивань неліній. систем автоматич. керування; розв’язав деякі заг. задачі теорії оптим. систем з особливостями в постановці Р. Калмана. Фундам. результати одержав у теорії інерціал. систем навігації. Вперше вказав на заг. характер рівнянь збуреного руху автоном., інерціал. систем, побудов. за різними принципами; довів у заг. постановці теорему М. Шулера, що дало змогу закласти основи теорії класу нових інерціал. систем навігації.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Стійкість та автоколивання нелінійних систем стабілізації // Доп. АН УРСР. 1963. № 1; О невозмущаемости маятниково-гироскопической системы и автономном определении координат // Матем. сб. К., 1976 (співавтор); Алгоритмы гирокомпасных платформ. К., 1986 (співавтор); Теоретическая механика: Учеб. Т. 1–2. К., 1989; 1990 (співавтор); Лекції з вищої математики. К., 1994; 1998; Лекції: Зб. задач, типові розрахунки з вищої математики і теорії ймовірності. К., 2000.