БОКЛЕ́ВСЬКИЙ Костянтин Петрович (24. 04 (06. 05). 1862, с. Пітомша Рязан. губ., Росія — 01. 06. 1928, Ленін­град, нині С.-Петербург) — кораблебудівник. Професор (1902). Почес. голова Спілки мор. інженерів (1915). З роду київ. шляхтичів Боклевських-Глібовських. Закін. мор. тех. училище в Кронштадті (1884), служив на корабельнях Миколаєва. Навч. у мор. академії (1886–88). Обі­ймав посаду пом. будівничого кораблів на Балтиці, а від 1889 — на Чорному морі, де став гол. будівничим міноносців та ін. суден на одес. заводі Бел­ліно-Фендерих та Микол. адміралтействі, виконував інж. роботи у Микол. мор. порту й на Херсон. заводі братів Валон. 1894 у Микол. мор. зі­бран­ні ви­ступив із доповід­дю «Про спорудже­н­ня міноносців мішаної системи зі сталі та дерева». 1898 у чині молодшого суднобудівника направлений до Франції на­глядати за зведе­н­ням корпусів броненосця «Цесаревич» і крейсера «Баян», ви­вчав досвід зарубіж. корабле- і машинобудівників. 1901 при­знач. пом. гол. корабельного інж. С.-Петербур. військ. порту. 1902–23 — декан кораблебуд. від­діл. (ф-ту) С.-Петербур. (від 1914 — Петро­градського) політех. ін­ституту, за сумісництвом — консультант, чл. правлі­н­ня Товариства микол. заводів і корабелень (нині Чорномор. суднобуд. завод), пред­ставник голови РМ на ко­ординац. нараді з кораблебудува­н­ня. 1909 ініціював створе­н­ня курсів повітроплава­н­ня при політех. ін­ституті, введе­н­ня авіабуд. спеціалізації, а від 1911 — ще й автотранс­порт­ної. Досліджував про­блеми кораблебудува­н­ня. 1892 спроектував швидкісний міноносець, 1896 — корабель-«роз­відник». 1898 за­пропонував за­стосовувати нафт. ДВЗ на кораблях. 1903 за його проектом споруджено перший теплохід — дизельну річкову баржу «Вандал». Один із організаторів товариства «Рос. реєстр», що мало зав­да­н­ням класифікацію та реєстрацію суден (окрім військових), їх профілакт. обстеже­н­ня. З формал. мобілізацією на 1-у світову війну отримав зва­н­ня генерал-ма­йора. Від 1917 — гол. ін­спектор заводів мор. ві­домства, кер. особл. бюро з роз­робки креслень торг. суден і авіац.-дослід. від­ділу Особл. технобюро, завідувач кафедри Військ.-мор. академії (від 1920); голова тех. наради Реєстру СРСР (від 1924).