Боксерман Юлій Ізраїльович

БО́КСЕРМАН Юлій Ізраїльович (18. 03. 1912, містечко Тростянець, нині смт Вінн. обл. — 20. 03. 2004, Москва) — фахівець у галузі енергетики. Доктор технічних наук (1981). Сталін. премії (1948, 1951). Державні нагороди СРСР. Закін. Донец. гірн. інститут (1934). Був головою обл. організації Донпроектгазу. Розробив проекти газопроводів від «Азовсталі» до заводу ім. Ілліча в Маріуполі, Макіївка–Горлівка, Кадіївка–Луганськ. Від 1939 — заступник нач. Головнафтогазу Наркомату важкої промисловості. 1941 працював на нафт. промислах у Краснодар. краї. Один з ініціаторів будівництва, а від 1946 — нач. упр. експлуатації газопроводу Саратов–Москва. Розробив процес отримання з природ. газу сажі, з якої виготовляли високоякісні шини для автомобілів та літаків. Запропонував зменшити глибину закладання труб від 2,4 (світ. практика) до 2 м. Згодом брав участь у буд-ві газопроводу Дашава–Київ (довж. 500 км). Запропонував прокладення газопроводу з України в Москву. Від 1953 — гол. інж. заводу зрідження газу Всесоюз. НДІ газу. Від 1956 — заступник нач. Гол. упр. газ. промисловості СРСР, яке 1965 реорганізовано у міністерство, відтоді обіймав посаду заст. міністра газ. промисловості СРСР. Брав участь у створенні єдиної системи газопостачання країни, за якою побудовано значну кількість нових газ. магістралей, освоєно технологію будівництва газопроводів з труб діаметром 820, 1020, 1220, 1420 мм. Вивчав газ. родовища Зх. Сибіру. Від 1970 — заступник голови Держ. експерт. комісії Держплану СРСР. Від 1986 — співроб. Інституту енергет. дослідж. РАН. Під його керівництвом розроблявся довгостроковий енергет. проект «Епоха металу» (реорганізація енергет. господарства Росії).

Рекомендована література

1. Ключникова П. Одиссея покорителя голубого огня // Потенциал. 2002. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю