Боксерман Юлій Ізраїльович

БО́КСЕРМАН Юлій Ізраїльович (18. 03. 1912, містечко Тростянець, нині смт Вінн. обл. — 20. 03. 2004, Москва) — фахівець у галузі енергетики. Доктор технічних наук (1981). Сталін. премії (1948, 1951). Державні нагороди СРСР. Закін. Донец. гірн. ін­ститут (1934). Був головою обл. організації Дон­проектгазу. Роз­робив проекти газо­проводів від «Азов­сталі» до заводу ім. Іл­ліча в Маріуполі, Макіївка–Горлівка, Кадіївка–Луганськ. Від 1939 — за­ступник нач. Головнафтогазу Наркомату важкої промисловості. 1941 працював на нафт. промислах у Краснодар. краї. Один з ініціаторів будівництва, а від 1946 — нач. упр. екс­плуатації газо­проводу Саратов–Москва. Роз­робив процес отрима­н­ня з природ. газу сажі, з якої виготовляли високо­якісні шини для автомобілів та літаків. За­пропонував зменшити глибину закла­да­н­ня труб від 2,4 (світ. практика) до 2 м. Згодом брав участь у буд-ві газо­проводу Дашава–Київ (довж. 500 км). За­пропонував прокладе­н­ня газо­проводу з України в Москву. Від 1953 — гол. інж. заводу зрідже­н­ня газу Всесоюз. НДІ газу. Від 1956 — за­ступник нач. Гол. упр. газ. промисловості СРСР, яке 1965 реорганізовано у міністерство, від­тоді обі­ймав посаду заст. міністра газ. промисловості СРСР. Брав участь у створен­ні єдиної системи газопо­стача­н­ня країни, за якою побудовано значну кількість нових газ. магістралей, освоєно технологію будівництва газо­проводів з труб діаметром 820, 1020, 1220, 1420 мм. Ви­вчав газ. родовища Зх. Сибіру. Від 1970 — за­ступник голови Держ. екс­перт. комісії Держплану СРСР. Від 1986 — спів­роб. Ін­ституту енергет. дослідж. РАН. Під його керівництвом роз­роблявся довго­строковий енергет. проект «Епоха металу» (реорганізація енергет. господарства Росії).

Завантажити статтю