Бровка Пятрусь

БРО́ВКА Пятрусь (Петро Устинович; Броўка Пётр Усцінавіч; 12(25). 06. 1905, с. Путилковичі, нині Вітеб. обл., Білорусь — 24. 03. 1980, Мінськ) — білоруський поет, громадський діяч. Член СП СРСР (1934). Нар. поет Білоруської РСР (1962), академік АН Білоруської РСР (1966). Заслужений діяч науки Білоруської РСР (1975). Сталін. премії (1947, 1951), літ. премія ім. Якуба Коласа (1959), Ленін. премія (1962), Державна премія Білоруської РСР ім. Янки Купали (1970), Державна премія Білоруської РСР (1976). Численні нагороди СРСР. Закін. Білорус. університет (1931). У 1940–41, 1945– 48 — ред. часопису «Полымя». Під час 2-ї світової війни працював у фронт. і партизан. пресі. Від 1943 — відп. секр. правління, 1948–67 — голова СП Білоруської РСР. 1959 як делегат від Білорусі брав участь у роботі 14-ї сесії ГА ООН. 1967–80 — гол. ред. Білорус. Рад. Енциклопедії. Друкуватися почав від 1926 у г. «Чырвоная Полаччына». Автор бл. 30-ти поет. книжок, зокрема «Прамова фактамі» (1930), «Паэзія» (1932), «Так пачыналася маладосць» (1934), «Прыход героя» (1935), «Вясна радзімы» (1937), «Вершы і паэмы» (1940; 1946; 1966), «Насустрач сонцу» (1943), «У роднай хаце» (1946), «Сонечнымі днямі» (1950), «Цвёрдымі крокамі» (1954), «Пахне чабор» (1959), «А дні ідуць...» (1961), «Між чырвоных рабін» (1969), «Ты — мая пчолка» (1972), «І ўдзень, і ўночы» (1974), «Што сэрца праспявала» (1979), «Савецкі чалавек» (1982), «Мая Радзіма» (1985) та ін.; повісті: «Каландры» (1931; 1934 екранізована); кн. нарисів: «Ураджай» (1933, співавт.), «Месяц у Чэхаславакіі» (1952); роману «Калі зліваюцца рэкі» (1957); зб. оповідань «Разам з камісарам» (1974). Осн. мотиви поет. творчості: прославлення революції, нової суспільно-політ. дійсності; подвиг народу у війні, тема мирної праці, боротьба за мир, морал.-етичні, заг.-люд. проблеми, автобіогр. мотиви, громадян., філос., інтимна і пейзажна лірика. Поет. творам Б. властиві масштабність, відкрита публіцистичність, романт. патетика, народність худож. мислення. Писав також вірші для дітей — кн. поезій «Маладым сябрам» (1961), поема «Наш музей» (1962), повість «Донька-Даніэль» (1982). Автор кількох лібрето опер, багатьох статей з питань літ-ри і мистецтва. Всі твори Б. опубл. в Мінську. Під впливом поезій Т. Шевченка написав поему «Кацярына» (1938). Виступив з промовою на об’єднаному пленумі правлінь СП СРСР і СПУ, присвяч. 150-річчю від дня народження Кобзаря. Переклав окремі твори Т. Шевченка, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка, М. Бажана, Т. Масенка, С. Голованівського, М. Нагнибіди, С. Олійника та ін., роман Ю. Яновського «Вершники» («Коннікі», Мінск, 1936; 1937). Твори Б. перекладені багатьма мовами світу. В перекл. російською мовою вийшло бл. 50-ти його книжок. Укр. мовою окремі твори Б. переклали М. Рильський, П. Тичина, В. Сосюра, Л. Первомайський, О. Новицький, М. Нагнибіда, Т. Масенко, П. Дорошко, О. Ющенко, Д. Білоус та ін. У Мінську 1980 засн. Літ. музей Б., його ім’я присвоєно видавництву «Беларуская энцыклапедыя».

Завантажити статтю