Бродецьке

БРОДЕ́ЦЬКЕ — селище міського типу Козятинського ра­йону Він­ницької області. Знаходиться на р. Гнилопʼять у пн. частині області, за 69 км від обл. центру, за 22 км від райцентру. Площа 3,92 км². Насел. 2462 особи (2001, складає 90,3 % до 1989), пере­важають українці, проживають також росіяни, євреї, молдавани. Автобусне сполуче­н­ня з містами Він­ниця, Житомир, Козятин, Бердичів; прокладена вузькоколійна гілка залізниці до ст. Козятин. Від 1985 — смт. Назва Б. походить від слова «брід». У минулому греблі через р. Гнилопʼять (місц. назва Бродянка) не було, й жителі села пере­биралися через неї убрід. Перше поселе­н­ня виникло 1712 на правому березі р. Бродянка під на­звою Ясенівка. За пере­казами, село від­відували О. де Бальзак та О. Пушкін. Б. входило до складу Речі Посполитої, від 1793 — Рос. імперії (Брацлав. намісництво, Махнів. округ), а від 1794 — до Київ. губ. (Махнів., від 1846 — Бердичівський пов.). 1867 побудовано цукр. завод (належав Л. Маташевському), водяний і паровий млини (належали Л. Під­гірському). Згодом роз­почалось будівництво залізниці до с. Дубина. 1918–20 в Б. пере­бували кайзерів. та польс. війська, а також загони військ Директорії. 1920 на землях с. Дубина створ. радгосп Бродец. цукр. комбінату, 1926 — товариство «Рад. хлібороб», 1933 — колгосп «Пере­мога». По­страждало від голодомору 1932–33. У 1937 почав працювати соєвий завод. 16 липня 1941 Б. окупов. гітлерів. військами. Восени 1941 у с-щі почала діяти під­піл. група на чолі з С. Марчуком. 1942 кер. групи і 7-х під­пільників було роз­стріляно. 8 січня 1944 Б. звільнено. 1944 від­новив роботу цукр. завод, 1954 його електрифіковано, 1960 парові котельні пере­ведені на мазут, у 70-х рр. реконстру­йовано очисні споруди, збудовано мех. від­стійник. Нині діє ВАТ «Бродец. цукр. завод». Корисні копалини: граніти, глини, пісок. У Б. — школа, дитсадок, лікарня, 2 аптеки, Будинок культури, 3 б-ки. Функціонує церква св. Покрови УПЦ МП. Збудов. меморіал памʼяті загиблих у 2-й світ. війні. Памʼятка природи Б. — 3 дуби, вік яких орієнтовно сягає 350 р. Серед уродженців Б. — історик В. Юрчук.

Завантажити статтю