Бродецьке

Визначення і загальна характеристика

БРОДЕ́ЦЬКЕ  — селище міського типу Козятинського району Вінницької області. Знаходиться на р. Гнилоп’ять у пн. частині області, за 69 км від обл. центру, за 22 км від райцентру. Площа 3,92 км². Насел. 2462 особи (2001, складає 90,3 % до 1989), переважають українці, проживають також росіяни, євреї, молдавани. Автобусне сполучення з містами Вінниця, Житомир, Козятин, Бердичів; прокладена вузькоколійна гілка залізниці до ст. Козятин. Від 1985 — смт. Назва Б. походить від слова «брід». У минулому греблі через р. Гнилоп’ять (місц. назва Бродянка) не було, й жителі села перебиралися через неї убрід. Перше поселення виникло 1712 на правому березі р. Бродянка під назвою Ясенівка. За переказами, село відвідували О. де Бальзак та О. Пушкін. Б. входило до складу Речі Посполитої, від 1793 — Рос. імперії (Брацлав. намісництво, Махнів. округ), а від 1794 — до Київ. губ. (Махнів., від 1846 — Бердичівський пов.). 1867 побудовано цукр. завод (належав Л. Маташевському), водяний і паровий млини (належали Л. Підгірському). Згодом розпочалось будівництво залізниці до с. Дубина. 1918–20 в Б. перебували кайзерів. та польс. війська, а також загони військ Директорії. 1920 на землях с. Дубина створ. радгосп Бродец. цукр. комбінату, 1926 — товариство «Рад. хлібороб», 1933 — колгосп «Перемога». Постраждало від голодомору 1932–33. У 1937 почав працювати соєвий завод. 16 липня 1941 Б. окупов. гітлерів. військами. Восени 1941 у с-щі почала діяти підпіл. група на чолі з С. Марчуком. 1942 кер. групи і 7-х підпільників було розстріляно. 8 січня 1944 Б. звільнено. 1944 відновив роботу цукр. завод, 1954 його електрифіковано, 1960 парові котельні переведені на мазут, у 70-х рр. реконструйовано очисні споруди, збудовано мех. відстійник. Нині діє ВАТ «Бродец. цукр. завод». Корисні копалини: граніти, глини, пісок. У Б. — школа, дитсадок, лікарня, 2 аптеки, Будинок культури, 3 б-ки. Функціонує церква св. Покрови УПЦ МП. Збудов. меморіал пам’яті загиблих у 2-й світ. війні. Пам’ятка природи Б. — 3 дуби, вік яких орієнтовно сягає 350 р. Серед уродженців Б. — історик В. Юрчук.

Завантажити статтю