Броджі-Беркофф Джованна
БРО́ДЖІ-БЕ́РКОФФ Джованна (Brogi Bercoff Giovanna; 06. 11. 1943, м. Аарау, Швейцарія) — італійська славістка. Іноз. чл. НАНУ (2003). Закін. Флорентій. університет (1968). Президент Італ. асоц. славістів (1993–98), віце-президент по Зх. Європі Міжнар. асоц. україністів (від 1999), чл. Директив. комітету Італ. асоц. укр. студій (від 2000 — її президент), а також низки ін. міжнар. славіст. організацій. 1973–89 — асоційов. проф. словʼян. філології, 1989–94 — ординар. проф. в університеті Урбіно; від 1994 — ординар. проф. історії російської мови в Мілан. університеті й дир. Інституту мов і літ-р Сх. Європи цього університету. Член ред. ж. «Ricerche slavistiche» (1987–97) та «Russica Romana» (від 1998, нині — гол. ред.). Наукові дослідження: компаративіст. студії ренесанс. та барок. історіографії в культурах Далматії, Польщі, України та Росії, словʼян. та європ. бароко, середньовічна література Русі, літ. епістолографія як жанр у середньовіч. Русі (12–16 ст.), літ. твори укр. ерудитів у Росії (17 ст. — Дмитрій Туптало, Стефан Яворський), функціонування та літ. типологія плюралінгвізму в польс., укр. та рос. культурах 17–18 ст. (обʼєктом наук. аналізу є дво- і тримовні польс.-лат.-рутенські тексти, переклад лат. текстів церк.- словʼян. мовою рос. редакції). Організаторка міжнар. конгресів, що стосувалися також укр. проблематики: «Історіографія в Польщі, Україні та Росії в 16–18 ст.» (1984), «Середньовіччя та бароко в Польщі, Україні та Росії 16–18 ст.» (1989), «Ідея словʼянської єдності в історії славістики» (1992; усі — в Урбіно), «Переклад та опрацювання текстів у польській, українській та російській літературах 16–18 ст.» (1996), «Іван Мазепа та його послідовники: Державна ідеологія, історія, релігія, література, культура» (2002; обидва — Ґарньяно-дель- Ґарда). Брала участь у Міжнар. конгресах славістики (1983, 1988, 1993, 1998, 2003) та ін. славіст. симпозіумах, читала курси лекцій у багатьох університетах світу. Б.-Б. — дослідниця літ. та істор. аспектів творів, завдяки чому явища словʼян. культур подано в заг.-європ. контексті. Упорядниця й авторка першого в Італії дослідження словʼян. бароко. Зокрема такий комплекс. компаративіст. підхід притаманний українознавчим працям Б.-Б., в яких проблематика укр. культури розглядається в тісному звʼязку з культур. динамікою Польщі, Росії та Європи в цілому. Її дослідж. є знач. внеском у консолідацію концепції укр. культури як історично закономірного «посередника» між Зх. Європою та культурами православно-словʼян. ареалу. Також важливою є роль Б.-Б. у процесі розбудови та інституціоналізації українознавства в системі італ. славістики.
Додаткові відомості
- Основні праці
- «Il Regno degli Slavi» di M. Orbini e la storiografia europea del Cinquecento // Ricerche Slavistiche. 1977–79. № 24–26; Dell’utilità e dei fini di un nuovo studio sulla storiografia della Polonia, Ucraina e Russia // Dall’opus oratorium alla ricerca documentaria: la storiografia polacca, ucraina e russa del XVI-XVIII secolo // Europa Orientalis. 1986. № 5; Christian Rus’ in the «Annales ecclesiastici» of Caesar Baronius // Harvard Ukrainian Studies. 1988–89. № 12–13; Medioevo e Barocco nel mondo slavo: una problematica aperta // La percezione del Medioevo nell’epoca del Barocco: Polonia, Ucraina, Russia // Ricerche Slavistiche. 1990. № 37; The Cyrillo-Methodian Tradition and the Rus’ian Christianism in the Catholic Counter-Reformation // The Legacy of Saints Cyrill and Methodius to Kiev and Moscow. Thessaloniki, 1992; The «Letopisec» of Dimitrij Tuptalo, the Metropolitan of Rostov, in the Context of Western European Culture // Ricerche slavistiche. 1992–93. № 39–40; Valori peculiari e generali del Barocco letterario nei paesi slavi. Status quaestionis e problemi aperti // Il Barocco letterario nei paesi slavi (a cura di G. Brogi Bercoff). Roma, 1996; Maccheronismo, ibridismo, questioni di lingua e letteratura nella Rutenia del Seicento // Україна ХVІІ ст. між Заходом і Сходом Європи. К.; Венеція, 1996; Le epistole di Dimitri Tuptalo, Metropolita di Rostov // Що таке Україна? Che cos’ě Ucraina? (серія Ucrainica italica, 1). Venezia, 1996; Królewstwo słowian. Historiografia Renesansu i Baroku w krajach słowiańskich. Warszawa, 1998; Plurilinguismo, retorica e teoria della comunicazione nell’area slava orientale // Plurilinguismo letterario in Ucraina, Polonia e Russia tra XVI e XVII secolo. Varsavia; Roma, 1999 (співавтор); Miti italiani ed europei nella storiografia ucraina tra Seicento e Settecento // Miti Antichi e Moderni tra Italia e Ucraina. Padova, 2000 (співавтор); Mazepa, lo zar e il diavolo. Un inedito die Stefan Javorskij // Russica Romana. 2000. № 7; Le mythe du baptême: Pologne, Ukraine et le respect de la diversité // Mythes et symboles politiques en Europe central. Paris, 2002 (співавтор).
