Брозголь Михайло Павлович
БРОЗГО́ЛЬ Михайло Павлович (06. 06. 1955, м. Рубіжне Ворошиловгр., нині Луган. обл.) — живописець. Член НСХУ (1989). Син П. Брозголя. Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1981; викл. Б. Колесник, П. Осначук). 1981–92 працював на Харків. худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України; від 1992 — на творчій роботі. Персон. виставки: 1990 (Тель-Авів), 1991, 1993, 1999, 2001 (Харків), 1995 (Балтимор), 1996 (Гаррісберґ; обидві — США), 1997 (Карлсруе, Еттлінґен, Німеччина). Учасник груп. виставок у Польщі (1985), Ізраїлі (1991), США, Німеччині (обидві — 1997). Майстер знакового живопису. Найчастіше звертається до зображення оголеної натури («ню») й натюрморту. Полотнам Б. властивий узагальн. малюнок і яскравий колорит, що передає почуття динамічності життя.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Падіння» (1989), «Великий самовар», «Субота» (обидва — 1990), «Молитва», «Гора» (обидва — 1993), «Дівчина з листом», «Левітація», «Фігура, яка лежить» (усі — 1995), «Вежа», «Червона фігура» (обидва — 1998), «Гітара» (1999).
Рекомендована література
- Коренной М. Угловатый мир (о персональной выставке М. Брозголя) // Слобода. 1991, 23 марта;
- Дубинская З. Художник Михаил Брозголь // Шалом. 1995. № 6;
- Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998.
Фотоілюстрації
Людина 
