Брозницький Іван

БРОЗНИ́ЦЬКИЙ Іван (06. 09. 1909, с. Рудка Смотриц. пов. Поділ. губ., нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. — 19. 10. 1991, м. Мельбурн, Австралія) — педагог, публіцист і громадський діяч. Навч. у Кам’янець-Поділ. ІНО, закін. Всеукр. заоч. ІНО. Учителював. 1930 заарешт. і засудж. на 7 р. таборів у ГУЛАГу. Відбував ув’язнення у таборах Явас та на буд-ві Біломор.-Балт. каналу. Після звільнення жив за межами України. 1942 потрапив у нім. полон на Пн. Кавказі. Від 1944 — у Німеччині. 1945–52 служив у франц. легіоні в Африці, Індокитаї, Німеччині. Від 1952 — в Австралії. Брав активну участь у діяльності громад. організацій, зокрема Укр. громади Вікторії. Кер. Школи ім. Т. Шевченка при Святопокров. катедрі Укр. православ. церкви Австралії в Ессендоні (Мельбурн), учитель українознавства в Саншайні (1970–80). Член і голова Укр. центр. шкіл. ради (1965– 68), чл. управи Союзу укр. організацій Австралії (1964–70). Редагував «Бюлетень Української центральної ради», місячник «Дитяче слово» (1964–65), співпрацював із «Вільною думкою». Автор статей на громад.-освітні теми.

Літ.: Закрівецький М. Брозницький Іван // Укр. журналістика в іменах. Л., 2003. Вип. 10.

М. М. Закрівецький

Рекомендована література

1. Закрівецький М. Брозницький Іван // Укр. журналістика в іменах. Л., 2003. Вип. 10.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю