Брозницький Іван

БРОЗНИ́ЦЬКИЙ Іван (06. 09. 1909, с. Рудка Смотриц. пов. Поділ. губ., нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. — 19. 10. 1991, м. Мельбурн, Австралія) — педагог, публіцист і громадський діяч. Навч. у Камʼянець-Поділ. ІНО, закін. Всеукр. заоч. ІНО. Учителював. 1930 заарешт. і засудж. на 7 р. таборів у ГУЛАГу. Від­бував увʼязне­н­ня у таборах Явас та на буд-ві Біломор.-Балт. ка­налу. Після звільне­н­ня жив за межами України. 1942 потрапив у нім. полон на Пн. Кавказі. Від 1944 — у Німеч­чині. 1945–52 служив у франц. легіоні в Африці, Індокитаї, Німеч­чині. Від 1952 — в Австралії. Брав активну участь у діяльності громад. організацій, зокрема Укр. громади Вікторії. Кер. Школи ім. Т. Шевченка при Святопокров. катедрі Укр. православ. церкви Австралії в Ес­сендоні (Мельбурн), учитель україно­знавства в Саншайні (1970–80). Член і голова Укр. центр. шкіл. ради (1965– 68), чл. управи Союзу укр. організацій Австралії (1964–70). Редагував «Бюлетень Української центральної ради», місячник «Дитяче слово» (1964–65), спів­працював із «Вільною думкою». Автор статей на громад.-освітні теми.

Завантажити статтю