«БРОКГА́УЗА И ЕФРО́НА ЭНЦИКЛОПЕДИ́ЧЕСКІЙ СЛОВА́РЬ» — найповніше російське універсальне енциклопедичне ви­да­н­ня (за кількістю томів і гасел). Здійснене акціонерним видавничим товариством «Ф. Брокгауз — І. Єфрон» (С.-Петербург, 1890–1907, 82 основних і 4 додаткових томи; понад 120 тис. гасел). До роботи над словником були залучені Д. Менделєєв, А. Бекетов, Д. Граве, Д. Багалій, І. Бодуен де Куртене, О. Веселовський, А. Коні, О. Пипін, М. Рубакін, А. Кримський, М. Стороженко, М. Василенко, Г. Житецький, О. Лазаревський, В. Перетц, О. Русов, О. та П. Єфименки, М. Сумцов, І. Франко, О. Шахматов та ін. Укладачі об­стоювали різні, часом протилежні, світо­глядні позиції. Проте за насиченістю довід­ковим матеріалом, багатством бібліо­графічних ві­домостей, науковим рівнем словник посідає чільне місце серед тогочасних ви­дань. 

У ньому багато уваги приділяється висвітлен­ню літературного процесу, зокрема українській літературі. Серед матеріалів з історії української літератури — ст. «Галицько-руський літературно-су­спільний рух» К. Арабажина й «Пів­ден­норуська література» І. Франка, де по­дано систематичний виклад історії української літератури від часу її виникне­н­ня до початку 20 ст. У словнику вміщено також біо­графії діячів науки та української літератури: І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основʼяненка, П. Білецького-Носенка, Ганни Барвінок, О. Бодянського, Л. Боровиковського, І. Вагилевича, Я. Головацького, М. Шашкевича, Т. Шевченка, Марка Вовчка, Є. Гребінки, Б. Грінченка, М. Дашкевича, М. Драгоманова, П. Житецького, І. Карпенка-Карого, О. Кобилянської, О. Кониського, М. Комарова, О. Корсуна, М. Костомарова, М. Коцюбинського, А. Кримського, М. Кропивницького, П. Куліша, О. Маковея, В. Мови, Д. Мордовця, М. Павлика, О. Потебні, Олени Пчілки, М. Старицького, О. Терлецького, Лесі Українки, М. Устияновича, Ю. Федьковича та ін. 

У 1911–16 зроблено спробу обновити й пере­видати словник під на­звою «Новий енциклопедичний словник» (із запланованих 48 т. ви­дано 29).