Буайє Поль-Жан
БУАЙЄ́ Поль-Жа н (Boyer Paul Jean; 11. 03. 1864, Кормері, Франція — 01. 10. 1949, Париж) — французький славіст. Був проф. російської мови (від 1902), згодом адміністратором Школи сх. мов у Парижі (1908–37). У 1911 в Парижі на вечорі, присвяч. 50-річчю від дня смерті Т. Шевченка, від Б. було одержано листа і внесок на спорудження пам’ятника поетові в Києві. У статті «La Russie et ses nationalités» («Росія та її народи», 1912) писав про роль Т. Шевченка в розвитку демократ. ідей народів Росії. 1926, з нагоди ювілею М. Грушевського, Б. писав, що «наукова діяльність Грушевського витримала іспит критики... Ця діяльність залишається як фундамент українського патріотизму на світанку 20 ст». За своїми політ поглядами Б. близький до рос. кадетів, особливо до П. Мілюкова. 1939 в Парижі, на вечорі, присвяч. 125-річчю від дня народж. Т. Шевченка, виголосив доповідь, у якій підкреслив, що ім’я укр. поета стало символом боротьби проти всілякого поневолення, гноблення. Доповідь надруковано у кн. «Бесіди про Шевченка» (Париж, 1939).