Буайє Поль-Жан

БУАЙЄ́ Поль-Жа н (Boyer Paul Jean; 11. 03. 1864, Кормері, Франція — 01. 10. 1949, Париж) — французький славіст. Був проф. російської мови (від 1902), згодом адміністратором Школи сх. мов у Парижі (1908–37). У 1911 в Парижі на вечорі, присвяч. 50-річчю від дня смерті Т. Шевченка, від Б. було одержано листа і внесок на спорудже­н­ня памʼятника поетові в Києві. У стат­ті «La Russie et ses nationalités» («Росія та її народи», 1912) писав про роль Т. Шевченка в роз­витку демократ. ідей народів Росії. 1926, з нагоди ювілею М. Грушевського, Б. писав, що «наукова діяльність Грушевського витримала іспит критики... Ця діяльність залишається як фундамент українського патріотизму на світанку 20 ст». За своїми політ по­глядами Б. близький до рос. кадетів, особливо до П. Мілюкова. 1939 в Парижі, на вечорі, присвяч. 125-річчю від дня народж. Т. Шевченка, виголосив доповідь, у якій під­креслив, що імʼя укр. поета стало символом боротьби проти всілякого поневоле­н­ня, гнобле­н­ня. Доповідь на­друковано у кн. «Бесіди про Шевченка» (Париж, 1939).

Завантажити статтю