БУ́БНОВ Андрій Сергі­йович (парт. псевд.: Хімік, Яків; 04. 04. 1883, м. Іваново-Вознесенськ, нині Іваново, РФ — 12. 01. 1940) — радянський партійний і державний діяч. Державні нагороди СРСР. Член РСДРП(б) від 1903. Закін. реал. училище (1903), навч. у Моск. с.-г. ін­ституті (1908 виключено як неблагонадійного). Проводив під­піл. роботу в Іваново-Вознесенську, Москві, С.-Петербурзі, Харкові, Полтаві, Саратові, Самарі. 1916 — березень 1917 — на заслан­ні в Сибіру. Після Лютн. революції 1917 — чл. бюро Моск. обл. комітету РСДРП(б), згодом — чл. Петро­град комітету РСДРП(б), Військ. рев. комітету. У листопаді 1918 — квітні 1919 — голова Київ. ради робітн. депутатів, Виконкому рад робітн. і селян. депутатів Київ. губ., згодом голова Рев­військради Укр. фронту, чл. Ради оборони УСРР, Зафронтового бюро ЦК КП(б)У. Від 1920 — на госп. роботі у Москві. Від 1921 — чл. Рев­військради Пн.-Кавказ. військ. округу і 1-ї Кін­ної армії. Від 1922 — на парт. і госп. роботі. 1920–21 — у складі групи демократ. централізму, 1923 — серед троцькіст. опозиції. 1924–29 — нач. Політ­управлі­н­ня Робітничо-селян. червоної армії, чл. Рев­військради СРСР, водночас ред. г. «Красная звезда». 1929–37 — нарком освіти РРФСР. У жовтні 1937 заарешт. Загинув на заслан­ні. Реабіліт. 1956.