Бударін Лев Іванович

БУДА́РІН Лев Іванович (12. 02. 1933, Ташкент — 20. 08. 1995, Київ) — хімік-неорганік. Доктор хімічних наук (1976), член-кореспондент НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Державна премія СРСР (1983). Державні нагороди СРСР. Закін. Середньоазіат. університет (1956). Працював асист. (1961–63) в Іванов. хім.-технол. інституті (РФ); від 1963 — в Інституті заг. та неорган. хімії АН УРСР: від 1969 — старший науковий співробітник; від 1970 — в Інституті фіз. хімії НАНУ: від 1978 — завідувач відділу фіз. хімії координац. сполук. Вивчав кінетику й механізм неорган. реакцій за участі координац. сполук; запропонував методи опрацювання кінетич. даних для складних хім. процесів; розробив прилади для досліджень кінетики та механізмів швидких хім. реакцій; створив методи перевірки герметичності, які впроваджено на підприємствах авіац. промисловості; запропонував нові лікар. препарати і способи лікування серц.-судин. та онколог. захворювань. Досліджував гетерогенні процеси, що відбуваються в тонких шарах та капіляр. каналах, результатом чого стало створення й широке застосування принципово нових засобів контролю герметичності та капіляр. дефектоскопії. Започаткував новий перспектив. напрям у тех. діагностиці — використання координац. сполук як селектив. високочутливих покриттів сенсорів для моніторингу довкілля. Автор числен. робіт у галузі нових фотографій. матеріалів, для яких характерна висока чутливість та мала регресія. Тривалий час працював у Малій АНУ.

Рекомендована література

1. 60-річчя члена-кореспондента АН України Л. І. Бударіна // Вісн. АНУ 1993. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю