Будинки дитячої та юнацької творчості

БУДИ́НКИ ДИТЯ́ЧОЇ ТА ЮНА́ЦЬКОЇ ТВО́РЧОСТІ — державні й громадські організаційні та ін­структивно-методичні заклади поза­шкільної роботи з дітьми й під­літками. Діяльність цих установ спрямована на інтелектуал. та духов. роз­виток вихованців, під­готовку до актив. професійної та громад. діяльності, на забезпече­н­ня потреб особистості у творчій самореалізації, організації змістовного до­зві­л­ля. Робота поза­шкіл. закладів повʼязана із навч.-вихов. процесом у школі. Б. д. та ю. т. поділяють на загальні (палаци й будинки школярів, дит. парки, дит. сектори проф­спілк. клубів і палаців культури) та спеціалізовані (дит. б-ки, театри, спорт. школи, станції юних натуралістів і техніків, туристів, дит. залізниці, мор. та річкові пароплавства, лісництва). Поза­шкіл. навч. заклади під­порядковуються Мін-ву освіти і науки України, зокрема обл., міським, рай. від­ділам; належать до держ., комунал. або приват. форм власності. Діяльність таких установ регламентована Кон­ституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України «Про освіту», «Про поза­шкільну освіту» та Положе­н­ням про поза­шкіл. навч. заклад. Б. д. та ю. т. поділяються на комплексні (забезпечують умови для багато­профіл. на­вча­н­ня вихованців у гуртках, студіях, клубах, твор. обʼ­єд­на­н­нях) та профільні. На­вча­н­ня та вихова­н­ня ґрунтуються на вільному виборі типу і напрямів твор. діяльності (худож.-естет., турист.-крає­знав., екол.-натураліст., наук.-тех., дослідниц.-екс­перим., фізкультур.-спорт., військ.-патріот., бібліотеч.-бібліогр., соц.-реабілітац., оздоров., гуманітар., роз­важального). Специфіка осв.-вихов. діяльності у поза­шкіл. навч. закладах по­значена мас­штабністю й конкретністю твор. справ, від­чу­т­тям їхнього соц. звуча­н­ня, роз­витком спів­праці педагогів і вихованців, самоврядува­н­ням, друж. стосунками в референт. групах, збереже­н­ням і збагаче­н­ням традицій, організацією й проведе­н­ням спіл. від­починку, гнучкістю навч. планів і про­грам. Від­повід­но до осн. зав­дань діяльності поза­шкіл. навч. закладів і роз­витку поза­шкіл. освіти в Україні формується поза­шкіл. педагогіка як наука про вихова­н­ня творчістю, предметом якої є мистецтво роз­витку й вихова­н­ня вільної, духовно повноцін., твор. особистості з урахува­н­ням її влас. потреб і природ. даних.

Перші поза­шкіл. навч. заклади в Україні від­кривалися на громад. засадах на поч. 20-х рр. 20 ст. Найбільшого пошире­н­ня набули клуби. У серед. 20-х рр. з ініціативи держ. органів освіти від­крито перші станції юних натуралістів і техніків. У серед. 30-х рр. за ріше­н­ням парт. органів масово почали від­кривати Будинки, Палаци піонерів і жовтенят (насамперед у Києві, Харкові), згодом - екс­курс.-турист, бази, муз.-художні студії, клуби, стадіони, дит. залізниці. На поч. 1941 в Україні було створ. держ. систему поза­шкіл. вихов. роботи з дітьми, у цей час функціонувало 42 Палаци піонерів і жовтенят, 454 дит. клуби, 6 будинків худож. вихова­н­ня, 134 дит. тех. станції, 75 спорт. шкіл і водних станцій тощо. Діяльність цих установ була спрямована на формува­н­ня у вихованців ідеології, від­повід­ної режимові. Кін. 50-х — поч. 60-х рр. характеризується від­новле­н­ням цієї роботи. 1960 діяло 1029, у 1970 — 1207 поза­шкіл. навч. закладів. У 1970–80-х рр. значно збільшилося число закладів цього типу, їх будували за спеціалізов. проектами. До 1990 їх стало бл. 1500, у них на­вчалося понад 1,5 млн дітей. У 1992–2002 від­булося реформува­н­ня змісту, форм і методів діяльності поза­шкіл. навч. закладів, створе­н­ня нормат.-правової бази, системи під­вище­н­ня кваліфікації пед. кадрів; організовуються всеукр. мас. заходи з учнів. молод­дю. Станом на 2001 в Україні діяло 1500 поза­шкіл. навч. закладів, де на­вчалося 1,2 млн вихованців.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю