Котовський район

КОТО́ВСЬКИЙ РАЙО́Н (до 1935 — Бірзульський) — район, що знаходиться у північній частині Одеської області. Ме­жує з Кодим., Балт., Ананьїв., Фрунзів., Красноокнян. р-нами Одес. обл. та Респ. Молдова. Утвор. 1923. До 1940 входив до складу Молдав. АРСР. Від серпня 1941 до березня 1944 — під румун. окупа­цією. 1995 приєднано Мар­дарів. сільс. раду, яка раніше вхо­дила до Ананьїв. р-ну. Площа 1,0 тис. км² . Насел. 30 627 осіб (2001, складає 89,5 % до 1989), переважно українці (62 %), проживають також молдавани (31 %), росіяни (6 %). Райцентр — місто обл. зна­чення Котовськ. У складі р-ну — 62 сільс. насел. пункти. Лежить на пд. відрогах Подільської височини. Поверхня — підвищена, пологохвиляста лесова рівнина, розчленована ярами та бал­ками. Корисні копалини: глина, пісок. Тер. р-ну протікають річки Ягорлик із притокою Тростянець (бас. Дністра), Тилігул (бас. Чорного моря). Переважають чор­ноземи опідзолені та реградовані, чорноземи глибокі мало- та середньогумусні, темно-сірі опідзолені ґрунти. Охороняється пам’ятка садово-парк. мистецтва місц. значення «Валекруч-Негай» (пл. 936 га, бл. 90 % — під дубовими насадженнями). Довжина ав­томоб. доріг заг. користування 341,6 км, із них з твердим покрит­тям — 312,4 км. На тер. Борщів. сільс. ради — підприємства «Південремверстат» і «Південтехгаз». Осн. галуззю економіки К. р. є с.-г. виробництво (заг. напрямок у рос­линництві зерновий, у тваринництві — м’ясо-молочний). Пл. ор­них земель складає 59,6 тис. га, зокрема у користуванні с.-г. підприємств — 42,0 тис. га. Клімат. умо­ви в р-ні сприятливі для вирощу­вання цукр. буряка, кукуруд­зи, соняшнику, гречки та гороху. За урожайністю зернових підприємство «Росинка» займає 3-є місце в області. Працюють 6 свино- та 6 молочнотовар. ферм. У К. р. — 33 заг.-осв. школи, 7 дошкіл. навч. закладів, 9 навч.-вихов. комплек­сів, школа-інтернат, рай. центр позашкіл. освіти та виховання дітей і юнацтва; 42 клуб. заклади, 42 б-ки; 3 дільничні лікарні, 3 лікар. амбулаторії, 42 фельд­шер.-акушер. пункти. Виходить г. «Котовські вісті». Функціонують народні аматор. театр ес­тради «Добрий настрій», вокал. колектив «Мелодія душі», чол. квартет «Стожари». Пам’ятка архітектури — Михайлів. церква та дзвіниця у с. Липецьке (1807). Діють реліг. громади УПЦ МП (6), євангел. християн-баптистів, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. Серед видат. уродженців — громад.-політ. діяч, вчений-агроном, публіцист Є. Чи­каленко та його син громад.-політ. діяч, археолог Л. Чикален­ко і дочка журналістка, громад. діячка, перекладачка Г. Чикаленко-Келлер (усі — с. Перешори), лікар-уролог Ю. Абрамов, новатор с.-г. виробництва, двічі Герой Соц. Праці Є. Блажевський (обидва — с. Любомирка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю