Котовськ

КОТО́ВСЬК (до 1935 — Бірзолове, Бірзулове, Бірзула) — місто обласного значення Одеської області, райцентр. Знаходиться на р. Ягорлик (притока Дністра), за 188 км від обл. центру. Пл. 25,44 км² . Насел. 40 718 осіб (2001, складає 94,5 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, молдавани, білоруси, євреї, татари, вірмени, болгари, ґаґаузи, поляки, німці. Залізнич. вузол. Уперше згадується в турец. документах 1779. Перша назва походить від молдав. слова «бір» — данина. Від 1791 — у складі Рос. імперії. 1795 тут було 102 двори, мешкало 412 осіб. 1865 прокладено залізницю Одеса–Балта. Від 1885 — волос. центр Ананьїв. пов. 1877 відкрито двокласне залізничне училище, 1883 — школу грамоти, 1913 — чотирирічне приватне вище навч. училище. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1924 — смт, від 1938 — місто. 1924–40 — у складі Молдав. АРСР, від 1940 — УРСР. 1935 Бірзулу перейменовано на честь рад. військ. діяча Г. Котовського. Тут у мавзолеї було покладено його тіло. Під час 2-ї світової війни мавзолей зруйновано, у повоєнні часи відновлено. Від 6 серпня 1941 до 31 березня 1944 — під румун. окупацією. 1939 у К. мешкало бл. 16,8 тис., 1959 — 27,4 тис., 1979 — 41,2 тис. осіб. Нині у складі залізнич. вузла 9 підприємств, у місті працюють також 2 хлібозаводи, цукр. і винороб. завод, компанія з виробництва алкогол. напоїв «Кристал», мебл. ф-ка, друкарня. У К. — мед. училище, профес. ліцей, г-зія, 9 заг.-осв. шкіл, школа-інтернат, 12 дитсадків; міський Будинок культури, Котовський міський краєзнавчий музей, 3 міських б-ки; центр дит. творчості, 4 ДЮСШ, станція юних техніків і натуралістів, муз. школа; міська лікарня; відділ. 12-ти банків. Є парк ім. Г. Котовського. У міському Будинку культури функціонують 4 нар. колективи. ЗМІ: газети «Котовські вісті», «Слово и дело», «Котовська реклама», «З рук в руки»; Котов. телебачення. Діють реліг. громади УПЦ МП (2), свідків Єгови, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Встановлено пам’ятники Г. Котовському, генералу Г. Тарасову, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — брати фахівець у галузі АСК Валерій і матеріалознавець, чл.-кор. НАНУ Юрій Ковалі, фізик Г. Ватагін, фахівець у галузі будівництва Г. Владиченко, ботанік А. Дьоміна, економісти В. Згурський і О. Шнирков, фахівець у галузі механіки В. Сухоребрий, лікар-педіатр І. Бабій, лікар-терапевт В. Мавродій, мовознавець Е. Скороходько; художниця декор.-ужитк. мистецтва Є. Гупалова, графік І. Марковський, художниця, архітектор Н. Синишина, вишивальниця Л. Шустерман; диригент, засл. арт. УРСР Д. Білоус; легкоатлетка Л. Джигалова, футболіст В. Мунтян; Герой Рад. Союзу І. Кобилецький.