Будовніц Ісак Урієльович

БУДО́ВНІЦ Ісак Урієльович (Будовниц Исаак Уриелевич; 26. 12. 1896 (07. 01. 1897), м. Грив-Семигаллене, Литва — 30. 05. 1963, Москва) — російський історик. Кандидат історичних наук (1945). Навч. у Військ. мед. академії (1916–19), закін. Інститут нар. господарства (1922) у Петрограді. Працював у ред. газет «Правда», «Известия», «Красная газета» у видавництві АН СРСР (1920– 38). У 1928 видав кн. «Процесс Шварцбарда в Парижском суде», в якій намагався довести, що Шварцбард справедливо розправився з С. Петлюрою. Статті та нариси Б. присвяч. колективізації на Пн. Росії, соціаліст. змінам у містах. 1937 звільн. з роботи, звинувач. у зв’язках із бухарінцями. Від 1938 — в Інституті історії АН СРСР: зав. ред. «Історії СРСР», відп. секр. «Исторических записок» (1938–58), н. с. (1944–58). Учителював у м. Альметьєвськ (Татарстан, 1941–44). Автор праць з історії рос. публіцистики 15–17 ст., екон. розвитку, суспільно-політ. думки в Київ. Русі. Досліджував літописи та ін. літ. пам’ятки Київ. Русі, єрет. вчення «ожидовілих», «стригольників», «нестяжателів». Цінним посібником з історії писемності, зокрема й укр., стала його праця «Словарь русской, украинской и белорусской письменности и литературы до XVIII века» (Москва, 1962), до якої увійшли оригін. й перекладні літ. твори, пам’ятки стародав. права, актові матеріали тощо.

Рекомендована література

1. Черепнин Л. В. Исаак Уриелевич Будовниц как историк // Будовниц И. У. Монастыри на Руси и борьба с ними крестьян в XIV–XVI веках (по «житиям святых»). Москва, 1966.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю