Будшляхмаш
«БУДШЛЯХМА́Ш» — особливе конструкторське бюро (ОКБ) у галузі будівельно-шляхового машинобудування. Засн. 1956 у Києві як ОКБ № 1, від 1966 — Держ. ОКБ буд. і шлях. машин (ОКБ «Будшляхмаш»). Від 1997 — ЗАТ. Фахівцями «Б.» розроблено і впроваджено у виробництво зразки інж. озброєння: котлованні машини МДК-2 і МДК-3, траншейно-котлованні (універсальні земле-рийні) машини ПЗМ-1, ПЗМ-2 і ПЗМ-3, важкі механізовані мости ТММ, ТММ-3 і ТММ-3М, шляхопрокладачі БАТ-М і БАТ-2, інж. машина розгородження, траншейні машини ТМК і БТМ-4, мостобудівні установки УСМ-1 і УСМ-2, бурильно-ударна машина, мінні загороджувачі ПМЗ і «Вітер», навісні бульдозери БТУ-55 і ТБС, самохідні стрілові спец. крани КСС і КСС-1, авіатранспортабельна землерийна машина; низку нар.-госп. виробів: універсал. шляхову машину, бульдозер колісний універсальний, комплекс машин для капітал. ремонту магістрал. трубопроводів (не має аналогів у світі), самохідний навантажувач контейнерів СНК-5, транспортувальники радіоактив. відходів ТВ-05 і ТВ-06, контейнеровоз для транспортування радіоактив. відходів. У «Б.» розроблено, випробувано й передано у виробництво рухомий пункт сан. обробки транспорту і обладнання, що дає змогу проводити повне сан. очищення, дегазацію й дезактивацію всіх видів рухомої техніки, а також навісне обладнання до машин для дистанц. розчищення завалів і руїн у зонах радіоактив. та хім. зараження. В бюро розроблено і затверджено комплекс військ. і нар.-госп. держ. і галуз. стандартів та доповнень до них (понад 100). «Б.» вперше в Україні склав «Комплексну програму будівництва вітрових електростанцій» (затв. постановою КМ України 1997). Від 1956 фахівцями «Б.» розроблено понад 110 типів машин різноманіт. призначення, з яких 62 — у серій. виробництві, 8 нар.-госп. машин було відзначено Дипломом 2-го ступеня ВДНГ СРСР, а 17 конструкторів ОКБ за розробку конструкцій цих машин нагороджені сріб. та бронз. медалями виставки. Серед фахівців бюро — І. Баранов, Є. Васильєв, О. Кабаков, А. Каліон, О. Биков, Б. Глазман, О. Рогов. Директор «Б.»: С. Шлікейзен (1956–62), В. Сученко (1963– 73), О. Кавалеров (1974–83), Б. Сахно (1983–96), від 1997 — А. Знахарчук.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
