Буенос-Айрес

БУЕ́НОС-А́ЙРЕС (Buenos Aires) – столиця Арґентини. Пл. 200 км². Насел. 3,6 млн осіб (2002). Засн. 1580 Х. де Ґараєм. Найбільший транспорт. вузол і мор. порт країни (вантажооборот бл. 20 млн т на рік). Центр маш.-буд., нафтоперероб., хім., легкої та харч. пром-стей, Б.-А. є центром політ., культ.-осв., екон. життя країни. Тут діють 14 АН, Держ. університет, 13 приват. університетів, 3 великі театри (нац., «Колон», «Сан-Мартін»). У Б.-А. знаходиться базиліка – гол. собор та осередок Арґент. катол. церкви. Від 1776 – столиця іспан. віце-королівства Ла-Плата; від 1829 – провінції Б.-А. З поч. посиленої європ. імміграції до Арґентини 1880, коли місто стало офіц. столицею, в Б.-А. жило вже 313,8 тис. іммігрантів, 1914 – більш як 600 тис. З України емігрували 1897–1914, 1920–39, 1946–50 та 1994. Переважно – селяни. Від 1920-х рр. у Б.-А. почали поселятися також укр. емігранти з середньою та вищою освітою, що активізувало укр. організоване життя. Працювали на великих пром. підприємствах, у банках, корабел. чи торг. фірмах. Наприкінці 19 ст. у Б.-А. діяли укр. драм. гуртки, 1924 виникло товариство «Просвіта», 1929 – Союз укр. робітн. організацій в Арґентині. Деякі товариства почали видавати журнали та книжки: «Просвіта» – г. «Українське слово», «Календарі “Просвіти”» і передруки книжок; «Відродження» – г. «Наш клич» і «Календарі “Відродження”»; Робітн. союз – г. «Світло» та календарі. Працювали незалежні видавництва («М. Денисюк», «Пороги», «Промінь», «Юліан Середяка»). 1935 засн. парафію УАПЦ, 1940 – УГКЦ, 1947 – парафію св. Василія Великого; на околиці Б.-А. побудовано 2 греко-катол. церкви, одну православну. 1959 Папа Іоан ХХІІІ установив укр. греко-катол. Єпархію в Арґентині й першим єпископом призначив о. А. Сапеляка. Споруджено собор. храм та ще дві греко-катол. церкви. Госп. криза 1956– 65 викликала відплив українців до ін. країн, але невдовзі цей рух припинився, а спричинені ним втрати були компенсовані напливом укр. емігрантів із Параґваю та Уруґваю. Свого часу у Б.-А. жив і працював видат. укр. митець у галузі реклам. графіки В. Цимбал. Архіт. споруди в укр. стилі: храм св. Андрія на Вілла Караса, каплиця на укр. кладовищі в Монте-Ґранде. Встановлено пам’ятники Т. Шевченку (парк «Трес де Фебреро»), борцям за волю України й могилу в пам’ять про жертви голодомору 1932–33 на укр. кладовищі, погруддя С. Петлюри, Є. Коновальця, С. Бандери й Р. Шухевича.

Нині в Б.-А. діють кафедрал. храм УАПЦ св. Покрови, кафедрал. храм УГКЦ Покров Пресвятої Богородиці (побудов. у стилі бароко), монастир сестер Василіянок. Серед укр. культурно-просвітн. організацій – товариства «Просвіта», «Відродження», Пласт, «Фундація ім. Т. Шевченка». Діють філія Укр. катол. університету, Укр. центр. репрезентація, 7 т-в, 2 молодіжні організації та радіопередача «Голос України». Видаються щоміс. «Укр. слово» та «Голос Укр. церкви» і неперіодична г. «Наш клич». Випущено 3 серії пошт. марок (з портретом Т. Шевченка, з іконами Божої Матері).

М. Василик