Буздуґан Йон
БУЗДУҐА́Н Йон (Buzdugan Jon; псевд.: Ніка Роминаш, В. І. Аліон, Іон Кимпляну, І. Думбревяну; 09. 03. 1887, с. Старі Бринзени побл. м. Сорока, нині Молдова — 27. 01. 1967, Бухарест) — бессарабський поет, фольклорист, перекладач, правознавець. Доктор екон. н. Учасник 1-ї світової війни. Екон. освіту здобув у м. Горе-Горький (Білорусь), навч. на юрид. факультеті Моск. та Ясського університетів. Видав кілька зб. фольклору: «Cântece din Bessarabia» («Пісні Бессарабії», т. 1, Кишинів, 1921; т. 2, Крайова, 1928), «Miros de stepă» («Аромат степу», 1922), «Patria a mea» («Моя батьківщина», 1928), «Sentinele timpului» («Вартові часу», 1937). Переклав румун. мовою окремі твори Т. Шевченка (зокрема «Заповіт», частково «Гайдамаки»), О. Пушкіна, О. Блока, І. Сєверяніна.
Рекомендована література
- M. Cimpoi. Istoria literaturii rоmâneşti din Bessarabia. Chişinău, 1997.