Бузек Юзеф

БУ́ЗЕК Юзеф (Buzek Józef; 16. 11. 1873, с. Коньска Воля Цєшин. пов. Катовіц. воєводства, Польща — 22. 09. 1936, м. Цєшин, Польща) — польський юрист, економіст, історик, політик. Закін. правничі факультети Яґеллон. (Краків) і Віден. університетів. Доктор права (1899). Габілітувався у Львів. університеті (1902), де почав працювати приват-доцент, від 1904 — проф. адм. права і статистики. Надзвичай. професор (1905), звичай. професор (1910). У 1899–1902 працював у Центр. статист. комісії у Відні, 1904–10 — керівник Крайового статист. бюро у Львові. 1907–18 двічі обирався послом від Львова до Держ. ради у Відні. Від 1918 — посол польс. сейму, 1922–27 — чл. сенату. До 1-ї світової війни співпрацював з Демократ.-нац. партією, згодом перейшов до Польс. селян. партії «Пяст». Заснував Гол. статист. управління, був його дир. (1918–29). Досліджував екон. та соц. відносини на польс. землях і в Галичині, нац. політику урядів Австро-Угорщини, Німеччини, розвиток освіти. Прихильник наук. підходу до аналізу сусп. явищ, віддавав перевагу статист. методам. Одним із перших порушив проблему та подав типол. характеристику процесів денаціоналізації в європ. країнах наприкінці 19 ст. Досліджував укр.-польс. стосунки в Галичині. Прихильник примирення і співжиття обох народів, запропонував створити нац. курії (польс. та укр.) на виборах до галиц. крайового сейму. За взірцями франц. та амер. конституцій підготував проект конституції Польщі, що спирався на територ. самоврядування, але його не затвердили.

Завантажити статтю