Бузек Юзеф

БУ́ЗЕК Юзеф (Buzek Józef; 16. 11. 1873, с. Коньска Воля Цєшин. пов. Катовіц. воєводства, Польща — 22. 09. 1936, м. Цєшин, Польща) — польський юрист, економіст, історик, політик. Закін. правничі факультети Яґел­лон. (Краків) і Віден. університетів. Доктор права (1899). Габілітувався у Львів. університеті (1902), де почав працювати приват-доцент, від 1904 — проф. адм. права і статистики. Над­звичай. професор (1905), звичай. професор (1910). У 1899–1902 працював у Центр. статист. комісії у Відні, 1904–10 — керівник Кра­йового статист. бюро у Львові. 1907–18 двічі обирався послом від Львова до Держ. ради у Відні. Від 1918 — посол польс. сейму, 1922–27 — чл. сенату. До 1-ї світової війни спів­працював з Демократ.-нац. партією, згодом пере­йшов до Польс. селян. партії «Пяст». Заснував Гол. статист. управлі­н­ня, був його дир. (1918–29). Досліджував екон. та соц. від­носини на польс. землях і в Галичині, нац. політику урядів Австро-Угорщини, Німеч­чини, роз­виток освіти. Прихильник наук. під­ходу до аналізу сусп. явищ, від­давав пере­вагу статист. методам. Одним із перших порушив про­блему та подав типол. характеристику процесів денаціоналізації в європ. країнах на­прикінці 19 ст. Досліджував укр.-польс. стосунки в Галичині. Прихильник примире­н­ня і спів­жи­т­тя обох народів, за­пропонував створити нац. курії (польс. та укр.) на виборах до галиц. кра­йового сейму. За взірцями франц. та амер. кон­ституцій під­готував проект кон­ституції Польщі, що спирався на територ. самоврядува­н­ня, але його не затвердили.

Завантажити статтю