БУ́ЗНИК Вiктор Михайлович (21. 09(04. 10). 1914, с. Тернiвка, нині у складі Миколаєва — 23. 12. 1968, Миколаїв) — фахівець у галузi теплотехнiки. Доктор технічних наук (1961), професор (1961). Член-кореспондент АН УРСР (1967). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1966). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. енергет. технікум (1933), працював на теплових електро­станціях інж., заст. нач. цеху, нач. цеху. Закiн. Микол. кораблебуд. ін­ститут (1941), де й працював: від 1951 — завідувач кафедри теор. основ теплотехніки і суднових парогенераторів, водночас 1951–59 — декан маш.-буд. ф-ту, від 1952 — засн. і наук. кер. галузевої н.-д. лаб. інтенсифікації теплооб­міну, 1962–63 — проректор з наукової роботи, від 1965 — ректор, організував факультет електрообладна­н­ня суден. Від 1957 — голова Микол. обл. правлі­н­ня наук.-тех. товариства Суд­прому. Організував 7 лаб. при кафедрах, зокрема термодинаміки, теплопередачі, газодинаміки та ін. У галузі інтенсифікації теплооб­міну створив наук. школу, дослідж. якої сприяли роз­витку суднової теплотехніки для суден військ.-мор., торг., річк. й риболовец. флотів. 1948–64 редагував зб. «Труды Николаевского кораблестроительного ин­ститута и морские сооружения», від 1963 — відп. ред. зб. «Судостроение и морские сооружения». Наук. працi присвяч. теорiї й тепловим роз­рахункам суднових парових котлiв. Роз­робив новий метод роз­рахунку топок, метод ви­значе­н­ня оптимал. роз­мірів повітропіді­грівачів. Його роз­робки забезпечили створе­н­ня нових кон­струкцiй теплооб­мiн. апаратiв обмеженої ваги й габаритiв.