Буйневич Казимир Альбінович
БУЙНЕ́ВИЧ Казимир Альбінович (16(28). 11. 1872, Чернігів — 19. 08. 1953, м. Іннсбрук, Австрія) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1902). Закін. Моск. університет (1898), де й працював: асист. (від 1903), приват-доцент (від 1908), екстраординар. професор (від 1911), одночасно лікарем Лазарев. інституту сх. мов; 1918–22 — проф. Катеринослав. (нині Дніпроп.) університету, дир. його 1-ї терапевт. клініки; 1923–38 — проф. Каунас. (Литовського) університету. Від 1944 — у Мюнхені, пізніше в Австрії. Автор мед. посібників рос., польс., нім. та литов. мовами. Осн. напрями наук. діяльності: нефрологія, заг. питання патології внутр. органів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Руководство к изучению внутренних болезней: Частная патология и терапия. Москва, 1905; 1909; 1910; 1912; 1916; 1922; Клиническая семиотика и диагностика. Екатеринослав, 1922; Клинические лекции о нефрите и отеках. Каунас, 1924; Приемы симуляции и членовредительства. Каунас, 1924; Лекции по климато- и бальнеотерапии. Каунас, 1924.
Рекомендована література
- Мирский М. Деятели русского медицинского зарубежья. Проф. Буйневич // Мед. газ. 1996, 9 авг.