Букиник Михайло Овсійович
БУКИ́НИК Михайло Овсійович (29. 10(10. 11). 1872, м. Дубно, нині Рівнен. обл. — 1947, за ін. даними — 1953, США) — віолончеліст, композитор, педагог і музичний критик. Брат І. Букиника. Навч. у Харків. муз. училищі РМТ (1885–90) та Моск. консерваторії (1890– 95; кл. віолончелі А. фон Глена). Виступав як соліст і ансамбліст із С. Танєєвим, М. Метнером, К. Ігумновим, О. Гольденвейзером, О. Гедике, Б. Сибром, В. Ландовською. 1899–1904 — викладач Саратов. муз. училища РМТ. 1904 навчався в Німеччині, до 1906 жив у Франції та Швейцарії. 1907–18 викладав у Нар. консерваторії у Москві. Брав участь у концертах гуртка рос. музики, в організації Товариства поширення камер. музики й Товариства оркестрових музикантів. 1919–22 — проф. Харків. консерваторії, водночас 1921 — декан виконав. факультету Харків. муз.-драм. інституту, проф. і декан Харків. муз. технікуму. Від 1922 — у США. Грав в укр. квартеті, брав участь в укр. муз. театрі. Автор творів для віолончелі (зокрема «Четыре концертных этюда для виолончели соло», Москва, 1959), муз.-крит. нарисів, низки метод. посібників («Основные упражнения в переходах позиций», «Виртуозные упражнения в арпеджиях»). Як муз. критик виступав в «Русской музыкальной газете», «Саратовском листке», ж. «Музыкальный труженик».
Рекомендована література
- Гинзбург Л. История виолончельного искусства. Русская классическая школа (1860–1917). Москва, 1965;
- Бернандт Г. Б., Ямпольский И. М. Кто писал о музыке: Биобиблиогр. слов. Т. 1. Москва, 1971.