Болград
БО́ЛГРАД — місто Одеської області, райцентр. Знаходиться над оз. Ялпуг у місці злиття з р. Ялпуг, за 7 км від залізнич. ст. Болград. Насел. 17353 особи (2001, складає 95,9 % до 1989): болгари — 47,8 %, гагаузи — 16,76 %, українці — 12,75 %, росіяни — 11,2%, албанці — 1,96 %, молдавани — 1,76 %, проживають також білоруси, німці, татари, цигани, поляки та ін. Залізнична ст., автостанція. Має автобусне сполучення з Одесою, Кишиневом, Ізмаїлом. Корисні копалини: глина, пісок. Засн. 1821. Засн. міста вважається бессараб. генерал-губернатор І. Інзов, на честь якого 1840 закладено церкву. 1853 у Б. засн. Центр. болгар. училище ім. Кирила та Мефодія, при якому 1864 відкрито пансіон для болгар. дітей з Бессарабії та Болгарії. 1886 училище стало класич. г-зією, яка проіснувала як болгар. наук. та культур. центр до 1918, коли Б. у складі Бессарабії захопила Румунія. Того ж року створ. перший болгар. бессараб. стрілец. полк, багато болградців воювали в бригаді Г. Котовського. У 1930-х рр. у місті виник культур. центр, лідером якого став Д. Начев. Від 1940 — райцентр. Найбільші пром. підприємства: ЗАТи — «Болградський виноробний завод», «Болград. сирзавод», ВАТи — «Металіст», «Болград. ремонтно-транспортне підприємство», «Хлібоприймал. підприємство»; дочірнє підприємство «Болград. м’ясокомбінат». Діють 4 заг.-осв. шк., шк. для дітей з вадами слуху, г-зія, ліцей, шк.-інтернат, 3 дитсадки, стадіон; центр. рай. лікарня, поліклініка, Будинок культури, 3 б-ки; готель, відділ. 3-х банків. Є Белградський історико-етнографічний музей, при якому створ. Центр болгар. культури. Парк ім. О. Пушкіна (засн. 1820) — пам’ятка сад.-парк. мистецтва. Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови та ін. У Б. — три престол. Свято-Преображенський собор (пам’ятка архітектури 19 ст.), нині діє як православна церква; церква св. Митрофанія (1844) на міському цвинтарі (похов. І. Інзов), Свято-Микол. храм. У місті народився історик, публіцист Й. Титоров, мешкали X. Ботєв — болгар. рев. діяч, поет і публіцист, А. Теодоров-Балан — засн. і перший ректор Софій. університету, Д. Казаков та І. Вульке — засн. болгар. опери.
Рекомендована література
- Травушкин В. Болград. О., 1963.