Болдирев Володимир Степанович
БО́ЛДИРЕВ Володимир Степанович (15(28). 07. 1911, ст. Ханженкове, нині Донец. обл. — 29. 03. 1993, Київ) — живописець, графік. Чоловік Євдокії, батько Наталії Болдиревих. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Навч. у Харків. худож. інституті (1932-34), закін. Київ. худож. інститут (1939; викл. Ф. Кричевський і К. Єлева); від 1948 — його викл., від 1952 — доцент, від 1963 — проф. Учасник худож. виставок від 1946, персон. 1982 і 1989 у Києві. Співавтор розпису павільйону України на ВДНГ у Москві (1951–54). Важливе місце у творчості Б. займає тема війни. Пейзажі Б. глибоко ліричні. Художник умів скупими худож. засобами найадекватніше передати стан природи. Твори зберігаються в НХМ, музеях Т. Шевченка у Києві та Каневі, ХМ Сімферополя й Севастополя, м. Горлівка (Донец. обл.), м. Корсунь-Шевченківський (Черкас. обл.), Миколаєва, худож. фонді НСХУ, фондах Міністерства культури й мистецтв України.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Східна Пруссія» (1947), «Похорон Т. Шевченка в Каневі» (1950), «Будівництво домни» (1957), «Нова вулиця» (1961), «Крейдяні гори» (1970), «Київ будується» (1975), «Крим» (1977); графіка — «Будівництво домни» (1957), «Новий будинок» (1960), «Дощі косі» (1975), «Сніжна зима», «Чорне море», «Гурзуф», «Медсестра Клава» (усі — 1984), «Фронтовий альбом» (1985), «Карпати» (1986), «Дорога в парку», «Осінь» (обидва — 1988), «Біля річки», «Полудень», «Літо» (всі — 1989), «Дорога до села» (1990).
Рекомендована література
- Дипломники Киевского художественного института // ОМ. 1939. № 9;
- Во имя Родины // Мистецтво. 1963. № 3.
Фотоілюстрації
Людина 
