Корінь Терентій Савич

КО́РІНЬ Терентій Савич (27. 10. 1883, с. Блистова, нині Менського р-ну Чернігівської обл. – 29. 07. 1931, м. Саратов, РФ) – борець. Від 1900 – на заробітках у Таврійській губ., від 1903 – у Приамур’ї (Росія). У м. Порт-Артур (нині Люйшунь, Китай) відкрив чайну. Після початку російсько-японської вій­ни виїхав до Харбіна (Китай), де приєднав­­ся до цирку братів Нікітіних. 1904 підвищував майстерність у С.-Пе­тербурзькому атлетичному товаристві та гуртку любителів атлетики. Переможець Всесвітнього з’їзду спортсменів-важ­­коатлетів у Парижі 1906. Того ж року в Лондоні став чемпіоном світу з класичної боротьби. Ви­грав поєдинок з левом у Чикаґо (США, 1907). У 1908 гастролював Росією. Учасник 5-х Олімпійських ігор (Стокгольм, 1912), 1-ї (Київ, 1913) та 2-ї (Риґа, 1914) Всеросійських Олім­­піад. Під час виступів рухав віз із 30-ма особами, піднімав паровий котел, розгинав підкови, робив «краватку» з заліза тощо. 1912 відвідав батьківщину. Після 1917 мешкав у Саратові, разом із братами гастролював міс­­тами і селами СРСР. У рідному селі його ім’ям названо вулицю та встановлено меморіальну дошку.

В. О. Крутий

завантажити статтю