КОРК Авґуст Іванович (22. 07(03. 08). 1887, с. Аардла Ліфляндської губернії, нині Тартуського пов., Естонія — 12. 06. 1937, Москва) — військовик. Командарм 2-го рангу (1935). Закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище (нині Харківська обл., 1908), Миколаївську військову академію (1914), при­скорені курси Київської військової школи льотчиків-спо­стерігачів (1917). Учасник 1-ї світової війни, під­полковник (1917). У 1918 вступив до Червоної армії. Командував арміями, зокрема 6-ю, яка восени 1920 брала участь у прориві пере­копських укріплень і боях із військами генерала П. Врангеля у Криму. Від­значений орденами Червоного Прапора (1919, 1920). У 1921–22 — командувач Харківського військового округу та помічник командувача Збройних Сил України й Криму. Також був командувачем Західного (1924–26, з пере­рвою), Білоруського (1926–27), Ленін­градського (1927–28) і Московського (1929–35) військових округів; військовий аташе у Німеч­чині (1928) та начальник Управлі­н­ня по­стача­н­ня Червоної армії (1929); начальник Військової академії імені М. Фрунзе (від 1935). Автор низки праць із про­блем військової теорії та історії, на­вчальних і вихова­н­ня військ. У травні 1937 заарештований, у червні того ж року разом із групою радянських воєначальників за звинуваче­н­нями у зраді батьківщині й участі у військово-фашистській змові засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1957. У Харкові його імʼям на­звано вулицю.