Боляков Дмитро Леонідович
БОЛЯКО́В Дмитро Леонідович (14. 10. 1954, м. Ак-Булак Оренбур. обл., РФ — 19. 04. 2021, Миколаїв) — живописець, реставратор. Заслужений художник України (2021). Член НСХУ (1992). Закін. Ленінгр. інститут живопису, скульптури та архітектури (1983; майстерня М. Десятова та Ю. Боброва). Працював 1983–84 реставратором у Микол. ХМ. Від 1984 — на творчій роботі. Співпрацював на каф. реставрації у Микол. філії Київ. університету культури та мистецтв. Від 1985 — учасник виставок. Займався проблемами відродження давньорус. живопису та стінопису, станковий та монументальний живопису. Брав участь у реставруванні іконостасів та фрескового живопису у церкві Всіх Святиху Миколаєві (1989), Свято-Успен. собору чол. монастиря у м. Бахчисарай (АР Крим, 1990), Свято-Успен. собору у с. Гедеримове (Фрунзів. р-н Одес. обл., 1999–2000). Твори зберігаються у фондах НСХУ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Проводи» (1986), «Портрет дівчини», «Дідусь-чарівник», «Літо» (усі — 1987).
Рекомендована література
- Сучасні миколаївські митці. М., 2000.