Бондар Іван Іванович
БО́НДАР Іван Іванович (01. 10. 1944, с. Яснозір’я, нині Черкас. р-ну Черкас. обл.) — живописець. Народний художник України (2014). Член НСХУ (1985). Закін. Одес. художнє училище (1969; викл. К. Мартенюк) та Київ. худож. інститут (1975; майстерня В. Шаталіна). Від 1975 — у Черкас. худож.-вироб. майстернях Худож. фонду України; від 2002 — професор кафедри образотвор. та декор.-ужитк. мистецтва Черкас, університету. Учасник обл., респ. та всесоюз. виставок від 1973. Персон. — у Черкасах (1985, 1988, 1995, 1998, 1999), Мюнхені (1991), Берліні, Лаґосі (Ніґерія), Лондоні (усі — 1992), Сонво (США, 1993), Обнінську (РФ), Сомборі (Югославія; обидві — 1994), Одесі (1995), Києві (1995–96), Кіровограді, Чигирині, Каневі (усі — 1998). Автор картин на істор. тематику, а також пейзажів, натюрмортів. Твори зберігаються у ХМ України та за кордоном.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Фронт іде на захід» (1976), «За волю» (1981), «Зимове сонце» (1984), «Зима», «Берегиня» (обидва — 1985), «Місток» (1986), триптих «Черкаський хліб» (1986), «Сумний настрій» (1987), «Козацька церква», «Легкий туман», (обидва — 1988), «Розлив у Клочковському», «Думи мої, думи» (обидва — 1989), «Спокій», «Мир і спокій» (обидва — 1990), «Останній кошовий» (1991), «Жнива у с. Мошни» (1994), «Храм у Седневі», «Зима у Седневі» (обидва — 1995), «Осінній натюрморт», «Антиквар. Козацький скарб» (обидва — 1996), «Березень» (1998), «Сім’я» (2000), «Холодноярський настрій» (2001), «Березовий шум» (2002).
Рекомендована література
- Седик О. Художній репортаж із ланів Черкащини // ОМ. 1984. №3;
- Люблю тебе, рідне місто моє: Каталог. Чк., 1989;
- 2000;
- Ведень А. «Кольоровий дзвін» Івана Бондаря // Нова доба. 1999, 18 листоп.