Бондаренко Борис Іванович
БОНДАРЕ́НКО Борис Іванович (24. 06. 1938, Запоріжжя — 29. 12. 2020, Київ) — фахівець у галузі порошкової металургії і композиційних матеріалів. Доктор технічних наук (1982), професор (1995), член-кореспондент НАНУ (1992), академік НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007). Закін. Київ. політех. інститут (1960). Від 1961 працював в Інституті газу НАНУ: інж. (1961–63), ст. інж. (1966–69), м. н. с. (1969–72), ст. н. с. (1972–83), зав. лаб. (1983–86), засн. та завідувач відділу газотерм. процесів (1986–99), заст. дир. з наукової роботи (1999–2002), від 2003 — директор Наукові дослідження у галузі термодинаміки й технології терм. процесів гетероген. систем. Гол. напрям діяльності Б. — вивчення фіз.-хім. основ взаємодії металів та їхніх оксидів зі складними газ. системами. Зробив внесок у теорію й технологію відновлення металів, одержання технол. атмосфер на основі природ. газу. Розробив теорію й технологію відновлення металів, одержання та хімікотерм. оброблення метал. та кераміч. порошків, створив наук. школу. Запропонував технологію одержання терморозщепленого графіту й виробів із нього. Під його керівництвом розроблено технології та терм. устаткування для виробництва губчастого заліза, високоякіс. заліз. порошку, хімічно актив. нікелевого порошку; вдосконалено технології одержання нікелю на комбінаті в Моа-Бей (Куба) та Норильську (РФ), створ. виробництво високоякіс. заліз. порошку на Сулінському металург заводі (Індія), високоякісної заліз. губки, порошку, виробництво терморозщепленого графіту та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Восстановление окислов металлов в сложных газовых системах. 1981; Восстановление железа в пульсирующем режиме. 1983; Восстановительно-обезуглероживающий обжиг металлических порошков. 1992; Локализация технологических атмосфер в проходных печах. 1993; Потенціали компонентів фізико-хімічнихсистем. 2002 (усі — Київ).
Завантажити статтю
