Бондаренко Євген Васильович
БОНДАРЕ́НКО Євген Васильович (04(17). 01. 1905, Харків — 23. 12. 1977, там само) — актор. Народний артист СРСР (1960). Сталінcька премія (1947). Закін. Харків. театр. технікум (1932). Уперше виступив на сцені 1912 в ролі Матюші («Суєта» І. Карпенка-Карого) в робітн. театрі Харків. нар. дому. Профес. діяльність розпочав у Харків. Театрі робітничої молоді (1924–27). Працював у театрі «Березіль» (1929–34; від 1935 — Харків. укр. драм. театр ім. Т. Шевченка); від 1948 — викладач, 1952–77 — доцент кафедри майстерності актора Харків. інституту мистецтв. Серед учнів — О. Зазимко, Л. Мамикіна, Є. Черник. Актор. індивідуальність Б. формувалася під впливом творчості Леся Курбаса, М. Крушельницького. Б. — комедій. актор, виконував також героїко-романт. ролі.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Омелько, Гнат Голий («Мартин Боруля», «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого), Довбня («Повія» за Панасом Мирним), Фрегат, Сом («Загибель ескадри», «Над Дніпром» О. Корнійчука), Свічкогас («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Линяєв («Вовки та вівці» О. Островського), Павлін («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Мальволіо («Що завгодно, або Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Кавалер («Господиня заїзду» К. Ґольдоні); у кіно — Назаров («Мандрівка у молодість», 1956, реж. В. Крайниченко, Г. Ліпшиць), Шпак («Шельменко-денщик», 1957, реж. В. Іванов), Мірошниченко («Кров людська — не водиця», 1960; «Дмитро Горицвіт», 1961; обидва — реж. М. Макаренко; усі — на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка), Кравчина («Поема про море», 1958), Роман Клунний («Повість полум’яних літ», 1961; обидва — реж. Ю. Солнцева, «Мосфільм»).
Рекомендована література
- Майстри української радянської сцени. К., 1962;
- Попова Л. Г. Є. В. Бондаренко. К., 1963;
- Горбенко А. Г. Харківський театр імені Т. Г. Шевченка. К., 1979.
Завантажити статтю
Людина 
